Сміливим та надзвичайно вольовим. Таким запам’ятають Максима Горошишина рідні й друзі. Хлопець рік тому на Майдані поклав своє життя за права й свободу українців. Був одним із тих, хто першим кинувся у бій за правду. І одним із тих, хто першим загинув у боротьбі зі злочинним режимом. Сюжет Юлії Доброскок.
Максим був найменшою її дитиною. Хлопчина загинув у ніч першої "зачистики" Майдану – 18 лютого. Максима отруїли газом. Про смерть сина мама Раїса дізналась лиш через кілька днів – від працівників Грушівської сільради.
Раїса Горошишина, мати: "Позвонили і сказали, що Максима більше немає. Приїжджайте-забирайте".
Йому було лише 24. Він був добрим, веселим та надзвичайно талановитим, хвалиться мати. Мав неабиякий хист до малювання.
Раїса Горошишина, мати: "Мріяв бути художником. Він малював гарно. Моїй онучці намалював школу і все село намалював".
Для жінки Максим був опорою та надією в житті. Тепер Раїса Іванівна живе у цій хатині одна. Частенько допомогти по господарству забігає хіба що одна із її доньок. Розрадити бабусю приходять і внучата. Їх покійний дядько Максим любив до безтями.
Олена, племінниця: "Іграшки давав мені, любив нас із Настею дуже".
Інші діти, яких тепер у пані Раїси семеро, живуть деінде. Більшість у Запоріжжі. Саме звідти родина Горошишиних родом. Максим завжди був патріотом, розповідає його старший брат. Разом вони деякий час заробляли копійчину у столиці. Не йти на Майдан, каже, вмовляли всі разом.
брат Максима: "Ми його відмовляли, але він все одно поїхав".
Добрі спомини про Максима і в сусідів. Для Світлани Миколаївни він був як син. І дбала про нього жінка, як про рідну дитину.
Світлана Миколаївна, односельчанка: "Я йому травку варила, щоб не хворів".
Ховали Максима майже потайки, пригадує односельчанин Костянтин. В останню путь проводжали лиш найрідніші.
Костянтин Плосконос, "На похоронах не було багато людей. Боялись люди тоді правду говорити. Залякані були".
Сусіди називають Максима Героєм України. Таким вважає його й очільник Черкащини – Юрій Ткаченко. Він приїхав на роковини Максима із посмертною нагородою – орденом "За заслуги перед Черкащиною" .
Юрій Ткаченко, голова Черкаської ОДА: "Не побоявся він і першим пішов, без зброї на Майдан. Він герой, як і ті, хто зараз захищають нашу Україну".