Не Леніна через закон, не Пасхаліна через нерозуміння. У селі Носачів відмовилися називати вулицю іменем героя Небесної Сотні Юрія Пасхаліна. Рідні кажуть: людей залякали вартісною зміною документів. У жителів пояснення інше. Та своє небажання не приховують. У чому причина людського спротиву, дізнавалася Ірина Малюкова.
18 лютого 2014-го. Початок найзапекліших протистоянь на Майдані. Саме цього дня Юрій пішов туди шукати правду. Увечері отримав чотири кулі в спину. Врятувати чоловіка не змогли.
Це центральна вулиця Носачева – Леніна. Саме її депутати Смілянського району запропонували назвати іменем Юрія Пасхаліна. Героя Небесної сотні та уродженця села. Та люди, переповідає матір Юрія, запротестували.
Найбільше, каже, боялися вартісної заміни документів. Про це носачівцям, мовляв, розказали вже місцеві владці. Хоч насправді, за законом, жодних документів переоформлювати негайно й вартісно не потрібно.
Тетяна Пасхаліна, мати Юрія: "По-перше, що треба було зробити? Запитати мене: я хочу цих переживань чи ні? Та ні, запустили депутатів – і пішли розказувати: "Це ж дорого буде документи переробляти. А ви ж уявіть: у вас паї земельні. І це ж скільки грошей вам треба буде витратити, щоб переробити ці документи".
Селяни кажуть: причин небажання, насправді, декілька. Серед них і вартісне переоформлення. Та не тільки.
Галина, жителька с. Носачів: "Та воно мені однаково. Ну ми звикли Леніна, то хай буде Леніна. – Але ж є Закон "Про декомунізацію", то все одно будуть змінювати. Ну хай.. Але ж це документи треба змінювати".
Євдокія, жителька с. Носачів: "Ми проти. – Чому? – Тому що в нас своїх героїв тут вистачає, які не в Смілі живуть".
Голова села пояснює: ніхто "страшилок" про перейменування не розповідав. Владці провели опитування: за ним 400 жителів проти. Головна мотивація – Юрій не жив у селі. Свої тут лише його батьки. Та у всіх зведеннях пишуть Носачів.
Віктор Кравченко, сільський голова с. Носачів: "Не родився в нас, не вчився і не працював. Просто мати з нашого села. Ту проживали в нас у селі бабуся й дідусь. І коли стало питання про поховання, то сільська рада дала дозвіл на поховання в нашому селі. Мотивуючи тим, що дитина, крім матері, нікому не буде потрібна".
Носачівська Леніна напередодні отримала назву Центральна. Налагоджувати перейменувальну справедливість взялися вже владці смілянські. Там вулицю, де жив Юрій, розділили надвоє і частину найменували його прізвищем. Рішення ухвалили одноголосно.
Хотіли ще повісити пам’ятну табличку на будинок, у якому мешкав Герой. Та й тут сусіди дають відкоша. Мовляв, їм погрожували невідомі.
Валентин Пасхалін, брат Юрія: "Нібито підходили до нього ввечері напередодні зборів якісь, як він сказав, "наріки". Говорили: оце встановлять і ми перші закидаємо яйцями її. Хоча я не знаю, звідки дізналися про цю дошку, бо мені тільки подзвонили в той день і запитали, чи ми не проти".
Попри все, повідомили владці, дошку встановили. А в разі агресивних дій невідомих, обіцяють, ремонтуватимуть все за кошти бюджету.
Олексій Цибко, міський голова м. Сміла: "Я взяв повну відповідальність на себе, як міський голова. Будемо склити вікна, будемо шукати цих негідників".
Рідних це не дуже тішить. Пояснюють: нині вони хочуть не матеріального розуміння, а людського.
Тетяна Пасхаліна, мати Юрія: "Найбільше мені хочеться спокою. Я вже просто всього цього натиску не витримую. І з тими вулицями, і з тими табличками…"