Хотіли – як краще, вийшло – як завжди. Нова влада дотримала обіцянки і до Дня Незалежності відкрила музей Шевченка в Каневі. Та разом із відремонтованим приміщенням українці отримали і новий образ поета. Оформлені за останнім словом техніки експозиційні зали відповідають модерновому сприйняттю Шевченка: не як кобзаря у шапці-кучмі, а як світської людини. Саме таким його і варто пам’ятати, переконані творці оновленої пам’ятки. Як відкривали музей із євроремонтом – у сюжеті далі.
Місцеві чиновники вишикувалися на Тарасовій горі. Коли з’являється гарант, тисне всім руки і прямує до пам’ятника. Вклоняється поетові та кладе квіти до його могили. Коли бере слово, нагадує про велич постаті українського генія.
Віктор Янукович, Президент України: «Сюди приходили та приходитимуть прості люди, щоб вклонитися пророку та відчути його вічну сучасність. Саме цього ми прагнули, ухвалюючи рішення про реконструкцію музею».
Капітальний ремонт музею розпочали вісім років тому. Відновити будівлю планували за первісним задумом архітектора Василя Кричевського та Петра Костирка. Утім, коли за довгобуд взялася нова влада, стиль музейних кімнат вирішили змінити. А водночас і саме сприйняття поета. Відтепер у музеї культивуватимуть іншого Шевченка –молодого, освіченого, зі знанням мов, європейської літератури та музики, який задавав моду в Петербурзі.
Віктор Янукович, Президент України: «Ми хочемо, щоб драматургія оновленого музею відповідала образу Т. Шевченка як поета планетарного значення».
В оновленому музеї, замість паркету, граніт, замість розмальованих стін – типовий євроремонт. Все, що було автентичного, національного, дихало історією і від чого йшло тепло, нині зроблене на європейський лад. Музей став по-справжньому сучасним і презентабельним, проте разом із провінційністю втратив свою неповторність. Президент проектом лишився задоволений. І гордим з того, що «торкнувся долі музею».
Віктор Янукович, Президент України: «Вважаю, що колектив і будівельники гарно попрацюють і їхня робота увійде в сучасну історію».
Керувала ходом реконструкції Лариса Скорик, хоча раніше вона займалася лише експозицією. Її модерновий музей одним відвідувачам нагадав склеп, операційну чи інтернет-сторінку, іншим – закордонні галереї. Поки що скло, граніт і мультимедійні системи не асоціюються в них із будь-яким образом Шевченка. Національну пам’ять не обдуриш.
