Мовний «мозоль». Робоча група з питань мовного законодавства розпочала роботу, повідомляє «Інтерфакс-Україна». Вона має напрацювати вдосконалення законодавства щодо порядку застосування мов в Україні. Між тим, у понеділок виповнилося 40 днів, як захисники української мови голодують під Українським домом.
І у спеку, і в дощ стоять противники мовного закону під стінами Українського дому в Києві. У понеділок виповнилося 40 днів із початку їхнього протесту проти зрівняння в правах російської та української мов. Незважаючи на те, що закон «Про засади державної мовної політики» Президент підписав ще минулого тижня, активісти розходитись наміру не мають.
Олексій Бур’ян з Кіровоградської області голодує 9 днів. Говорить, що, як повернеться додому, буде продовжувати відстоювати свої права.
Олексій Бур’ян, голодувальник: «Я скрізь відстоюватиму рідну мову, де буду. Наприклад, піду в магазин, і якщо там будуть продавати товари на іноземній, російській мові, то я буду добиватися, щоб продавали на державній, українській».
Активісти впевнені: підписаний закон лише сколихнув хвилю невдоволення, яке накопичилося: адже російській мові, за їхніми словами, в державі й так надається пріоритетне значення.
Юрій Хотарев, активіст: «Телебачення повністю іноземною мовою – 90% російською. Українською я можу подивитися тільки рекламу та випуски новин – все. Інший розважальний контент я не можу подивитися рідною мовою, мені доводиться шукати аматорський переклад в інтернеті. Аналогічно з радіо».
У кіосках із пресою 90% друкованої продукції російською мовою, лише 10% – українською. Експерти вважають, що з ухваленням закону необхідність вивчати українську мову в багатьох зникне. Оскільки батьки можуть вибрати, якою мовою їхній дитині отримувати освіту.
Василь Василенко, доктор юридичних наук: «Цей закон сформульований таким чином, що дає можливість чиновникам в окремих регіонах руйнувати українську систему освіти. А українська система освіти – це виховання української еліти».
У цей же час автор законопроекту Сергій Ківалов відзначає, що документ передбачає право кожного на вільний вибір мови навчання за умови обов’язкового вивчення державної мови.
Сергій Ківалов, автор законопроекту: «Громадянам гарантується право здобування освіти державною мовою та мовою національних меншин. Державні та комунальні навчальні заклади для реалізації цього права створюватимуть спеціальні групи, класи, в яких навчання проводитимуть регіональною мовою або мовою меншин».
Дати російській мові статус другої державної було однією з основних передвиборних обіцянок Президента. Політолог Віталій Бала вважає, що суперечливий закон ухвалений перед парламентськими виборами з метою мобілізувати електорат пропрезидентської «Партії Регіонів». При цьому саме по собі мовне питання не є пріоритетним для українців.
Віталій Бала, директор «Агентства моделювання ситуацій»: «Серед тих питань, які хвилюють громадян, мовне – у третьому десятку. За даними соціологічних досліджень, із 34 воно було, якщо не помиляюся, 31-им».
Напередодні підписання мовного закону Президент Янукович обговорив його з представниками української інтелігенції. Як результат, ініціював створення комісії з доопрацювання документа. Підсумок: закон має бути перероблений, відповідно до зауважень Президента протягом місяця.
Віктор Янукович, Президент України: «Настав час, коли ми повинні ухвалити програму розвитку української мови в державі. Ухвалення цієї програми зніме багато питань, які сьогодні існують у суспільстві».
А тим часом опозиція вже готує масові акції протесту проти ухваленого закону на День Незалежності, 24 серпня.
