П’янкі усмішки, грайливі вічі, відкриті серця. Саме так запам’яталася глядачам презентація збірки молодих черкаських поетів. Денис Андрущенко й Артур Шаповал нещодавно видали свою «Чікен Бамбоні». Що саме означає назва книги, юнаки не пояснили. Мовляв, нехай читач інтерпретує її сам у процесі читання. Уже зробили це й наші кореспонденти.
Налаштовувати глядачів на поетичну атмосферу молоді автори почали ще задовго до початку презентації. Артур і Денис частували любителів прекрасного запашною сангрією – іспанським літнім алкогольним напоєм. «Чікен Бамбоні» для кожного з молодих поетів – дебютна книга.
Хлопців познайомила поезія. Вони разом відвідували літературну студію. Денис Андрущенко й Артур Шаповал живуть в одному дворі, товаришують і часто їздять разом на поетичні фестивалі.
Артур Шаповал, поет: «Разом виступали просто. У мене самого б не було такої загальної збірки. У мене багато дуже віршів, але вони дуже різні, тому цілісної збірки не буде. Треба її доповнювати, робити якийсь мікс. І ми вирішили з Денисом такий вінегрет зробити».
Їхній поетичний вінегрет – це більш аніж півсотні віршів, об’єднаних спільними темами філософії життя, кохання, патріотизму та питання митця у світі. Молоді поети зізнаються: пишуть лише тому, що не писати просто не можуть.
Денис Андрущенко, поет: «Половина віршів якраз написані під враженням після Америки про Україну, про мою тягу до України. Натхнення прийшло після того, як я прочитав Чарльза Буковськи в оригіналі. Саме в той час я зрозумів, що зміст без форми – це якраз те, що мені підходить. Тобто я хотів показати саму думку, голий задум без рим і форм».
Що ж означає фраза «Чікен Бамбоні», юнаки тримають у великому секреті й пояснювати нікому не збираються. Мовляв, нехай читач сам усе інтерпретує.
Денис Андрущенко, поет: «Ми з Артуром називаємо «Чікен Бамбоні» будь-що – те, що нам подобається або не подобається, це як стиль життя, певний заряд енергії».
Олеся Комарова, глядачка: «Некоторые вещи, некоторые стихи, которые Денис и Артур поднимают, реально бьют по лицу. Мне нравится то, что они делают. Мне очень хотелось поддержать ребят. Я их просто люблю, как людей. И мне нравится то, что они делают и для чего они делают. Первое – это удовольствие, второе – это благотворительность».
Анна Калакуцька, глядачка: «Мені вони дуже імпонують. Дуже подобаються такі мотиви його творчості, як людина, що приїхала із США, бачить Україну. Це насправді дуже цікаво й поетично».
Виручені кошти від продажу книги молоді поети обіцяють спрямувати на благодійні цілі.
