У Черкасах звичайні дідусі та бабусі й далі стають зірками. Про них пишуть газети. Їхні зображення вже на біг-бордах і постерах у громадському транспорті. Публічними сивочолі стають завдяки своїм же онукам. Ті написали про них листи громадській організації «Рідне місто Черкаси». Вона, нагадаю, ще торік розпочала масштабну акцію із вшанування тих, хто своє життя присвятив рідному місту. Новими учасниками проекту стали вихованці Черкаської дитячої художньої школи імені Данила Нарбута. Вони про свою любов до найрідніших розповіли по-особливому. Як саме – розкаже Вікторія Курченко.
Іринка зі своєю бабусею – не розлий вода. Для дівчинки Валентина Максимівна – приклад у всьому. Усе своє трудове життя вона робить важливу й добру справу – вчить говорити інших. Останні 20 років пані Валентина працює логопедом у РОЦ «Астра». Там її підопічні – дітки, хворі на ДЦП, та дорослі після інсультів. Ірочка часто буває в бабусі на роботі. Попри свій юний вік уже твердо вирішила теж стати логопедом.
Ірина Бойко, онука: «Я нею пишаюся, я її дуже люблю. Я не раз була в неї на роботі, бачила, як вона займається з дітками. Вона хоче, щоб вони всі гарно розмовляли. Бабуся їх усіх дуже любить».
Бабуся заслуговує, щоб про неї знали всі Черкаси, вирішила дівчинка, дізнавшись про проект громадської організації «Рідне місто Черкаси». Та відразу наштовхнулася на перешкоду.
Валентина Кравець, жителька м. Черкаси: «Она мне сказала: бабуся, сейчас делают фотографии и посылают, давай мы с тобою сфотографируемся. Я сказала: солнышко, я не очень люблю такое, давай мы не будем. Мы поговорили об этом и все».
Та Іринка від своєї ідеї таки не відмовилася. Як не сфотографувати, то намалювати вирішила бабусю. Готувала сюрприз у повній секретності.
Валентина Кравець, жителька м. Черкаси (роздивляється свій портрет у газеті): «А яка ж я схожа! І зачіска така ж! Головне – очі такі ж. Точно».
Це бабуся розглядає творіння онуки. Його надрукували в газеті. Каже: видно, що Іринка портрет із любов’ю малювала. Як і ще із півсотні вихованців художньої школи імені Данила Нарбута. Вони не вперше беруть участь в акціях громадської організації «Рідне місто Черкаси». Юні таланти вже малювали свою першу вчительку, каже директор школи Людмила Веселова.
Людмила Веселова, директор Черкаської дитячої художньої школи імені Данила Нарбута: «Эта тема очень близка им. Конечно, дети больше всего любят своих родных. Самых близких, самых дорогих. Они с удовольствием рисуют их. И работы просто удивительные получаются».
Така активність малечі радує голову громадської організації «Рідне місто Черкаси» Сергія Отрешка. Каже: розчулений теплими та щирими розповідями дітей про їхніх бабусь і дідусів.
Сергій Отрешко, голова ГО «Рідне місто Черкаси», депутат Черкаської міської ради: «Головною метою акції було привернути увагу діточок, молодшого покоління до історії рідного міста і, насамперед, до своїх дідусів і бабусь. Щоб вони знали та розуміли, що те місто, в якому ми з вами і вони живуть і будуть жити, створювалося безпосередньо їхніми улюбленими дідусями та бабусями».
Проект «Ви – наша совість і гордість Черкас» триває й надалі. Організатори вже подумують: чи не видати книгу на основі розповідей дітлахів про справжніх героїв Черкас – людей, які присвятили своє життя рідному місту.
