Сьогодні в Україні офіційно стартує президентська кампанія. Висування кандидатів на головну посаду країни розпочнеться 20 жовтня і завершиться 6 листопада. Претенденти мають подати документи до Центральної виборчої комісії до 9 листопада включно. Впродовж п’яти днів від прийняття паперів ЦВК зобов’язана ухвалити рішення про реєстрацію кандидата у президенти або про відмову. Сьогодні, за законодавством, мають зняти всі агітаційні біл-борди. Передвиборча агітація розпочинатиметься наступного дня після реєстрації кандидата і триватиме до півночі останньої п’ятниці перед днем волевиявлення, тобто 15 січня 2010 року. Проте потенційні кандидати у Президенти розпочали боротьбу за серця електорату ще наприкінці літа. Для цього вони застосовували різноманітні види впливу. Проте не вигадали нічого нового, говорять політологи. Психологи ж запевняють – людей, які довіряють політичній рекламі, меншає з кожним днем. Політичну рекламу та її вплив у спеціальному репортажі досліджувала Світлана Пічугіна.
Світлана Пічугіна, кореспондент: «Виборча кампанія стартує. Тепер звідусіль на потенційних виборців полинуть потоки тематичної інформації. Головне тепер – не захлинутися в цьому інформаційному морі».
Хоча приховану боротьбу за серця електорату потенційні кандидати розпочали ще задовго до офіційного дозволу. Біг-борди із обличчями політиків, газети, рекламні ролики із розповідями про переваги того чи іншого політика – все це спостерігаємо ще з кінця літа. Хоча законність такого роду діяльності комусь може здатися сумнівною, вона підпадала під дію закону про рекламу, здебільшого, соціальну. А от офіційний старт виборчих перегонів має змусити майбутніх кандидатів у Президенти замислитися, – впевнені представники комітету виборців.
Сергій Пасічник, КВУ: «Фактично, певний час вся політична реклама буде незаконною і, очевидно, її або приберуть з вулиць, або будуть знайдені якісь інші юридичні аспекти, під які можна підв’язати цю діяльність до того моменту, поки кандидати не будуть офіційно зареєстровані і отримають право вже офіційно проводити передвиборчу агітацію».
Серед видів політичної реклами, яку використовуватимуть у цю виборчу кампанію, нічого надзвичайного ми не побачимо, – переконані експерти-рекламісти. Будуть і відео- та аудіоролики, і газети, і концерти, і виступи на площах, і біл-борди. Результат принесе лише сукупність цих заходів. Однак реклама на біл-бордах – найбільш ефективна, говорять спеціалісти.
Вадим Рогуляк, експерт з реклами: «Так или иначе, это та реклама, которая расположена на виду, на основных перекрестках, вдоль основных маршрутов троллейбусных, пассажирских, пешеходных. Она является на сегодняшний день эффективной по всем исследованиям, по соцопросам».
На піар політики грошей не шкодують. Лише один біг-борд у Черкасах під політичну рекламу коштує від півтори до двох з половиною тисяч гривень. Та витрачаються ці гроші дарма, – впевнені дизайнери.
Сергій Саричев, фахівець з дизайну: «Ничего такого потрясающего нет, ничего такого, чтобы люди могли за этим кандидатом просто рвануть или чтобы это поразило массы. И люди поняли бы, что да, это их кандидат. Все достаточно скрытные».
Під час цієї виборчої кампанії кандидати використовують запозичені технології. Більшість – з російської президентської кампанії, а один – навіть з американської. Використовувані образи теж не радують різноманіттям.
Сергій Саричев, фахівець з дизайну: «Политики – это тоже товар, рекламодатель. В рекламе боятся многие использовать какие-то нетрадиционные шаги или нестандартные. Решают – лучше я спокойно скажу, что продаем вот так вот и все. Все остальное боятся, что может навредить».
Політична реклама передусім орієнтована на людей двох типів особистісного розвитку, переконані психологи. Перші – з міфологічним мисленням. Вони дуже навіювані, тому їх намагаються передусім налякати. Другі – ті, що чогось хочуть. Їм потрібно намалювати картинку світлого майбутнього. Найменш поширений тип особистості – самостійний. На них можна подіяти хіба що переконанням.
Володимир Карікаш, психотерапевт: «Главное – привлечь чувства, включить не разум, а вот эту бессознательную часть, чувственную. И когда вот это включается, тогда народ голосует за то, что надо».
У спілкуванні із виборцями політики часто використовують психологічні ігри.
Володимир Карікаш – психотерапевт: «Политики у нас в основном используют две игры – это «какой ужас» и «игра изъянов», потому что это позволяет привлечь много людей. Но парадокс сейчас состоит в том, что люди в эти игры уже наигрались. Есть такой механизм, называется «пресыщение».
На думку психолога, останні спостереження доводять, що в Україні народ дорослішає. Прокидається громадянське суспільство. Про це свідчить і опитування черкащан. Більшість з них вже сліпо не довіряють політичній рекламі.
Офіційних кандидатів у Президенти поки що немає. Навіть невідомо, скільки їх буде. За деякими прогнозами, до півсотні. Хотілося б, щоб наші люди не заблукали у рекламних хащах. Щоб обирали не за яскравою обгорткою, а за сутністю.
