З 6 на 7 липня українці відзначатимуть свято Івана Купала. За традицією, хлопці та дівчата збираються в лісі поблизу річки. Танцюють навколо вогнища та стрибають через вогонь. Дівчата ворожать, кидаючи вінки у воду. А найсміливіші українці до ранку шукають цвіт папороті.
Івана Купала – це свято очищення перед жнивами. Шануючи святого Івана Хрестителя, українці збираються докупи, щоб перед відповідальним хліборобським періодом очиститися духовно та фізично.
Світлана Китова, доктор культурології, професор ЧНУ ім. Б. Хмельницького: «Хлопці рубали дерева (частіше вербу) і встановлювали її. А ввечері було нічне святкування».
Атрибутами свята є першоджерела життя на землі – вогонь та вода.
Найсокровенніший обряд на Івана Купала – це ворожіння. Дівчата кидають вінки у воду. Куди вінок попливе, звідти – й доля. Етнограф Світлана Китова не схвалює сучасні традиції, які перетворили цей інтимний обряд на всезагальний.
Світлана Китова, доктор культурології, професор ЧНУ ім. Б. Хмельницького: «Деякі нерозумні організатори перетворили це на театралізоване дійство. Сучасні дівчата шикуються в шеренгу, кидають вінки. Це неправда, це свята брехня».
А от інший обряд – справді всезагальний. Біля річок запалюють вогнище, а всі охочі стрибають через нього.
Світлана Китова, доктор культурології, професор ЧНУ ім. Б. Хмельницького: «Коли закінчується ніч – не можна гасити вогнище, хай дотліє, як і дотліє те зло, що є в людини».
Шукають на Івана Купала і квітку папороті. За легендою, хто її знайде, може бачити крізь землю та розуміти мову тварин і земноводних.
Квітка папороті може показати й шлях до скарбу. Утім, етнографи не пам’ятають жодного випадку збагачення в такий спосіб, як і не знають всіх мотивів проведення того чи іншого обряду. В українській етнографії ще багато «білих плям», пов’язаних з Івана Купала.
