Сказано – зроблено! Комунальне підприємство «Черкаситеплокомуненерго» подарувало Михайлівській школі-інтернату новеньку сушарку. Пообіцяли на Миколая, а вже на Святвечір до закладу привезли корисну побутову техніку. Тепловики опікуються школою-інтернатом уже багато років. Цьогоріч зусиллями «Теплокомуненерго» в закладі з’явився новий комп’ютерний клас. Різдвяну зустріч тепловиків із підшефними на власні очі бачила Марина Лук’яненко.
Черкаські тепловики завітали до Михайлівської школи-інтернату на Святвечір, як і годиться, з колядками та подарунками.
Нині в закладі живе та навчається 95 дітей. На новорічні та різдвяні свята вони чекають із особливим хвилюванням і нетерпінням. Адже саме в ці дні до інтернатівської малечі приїздять гості. Живе спілкування з небайдужими людьми для цих діток – найцінніший дарунок.
Керівництво КП «Черкаситеплокомуненерго» завітало до закладу, звісно ж, не з порожніми руками. Під час візиту на свято Миколая тепловики пообіцяли подарувати школі-інтернату сучасну сушарку. Слова благодійники дотримали.
Павло Карась, директор КП «Черкаситеплокомуненерго»: «Побачили, що сохне погано, а діток багато. Одяг, білизну в холодну пору року попрати є де, а сушити практично ніде. Ми вирішили подарувати найнеобхідніше – сушарку, аби сушити той одяг, який у них є».
Окрім подарунку матеріального, черкаські тепловики зробили вихованцям закладу подарунок духовний. На Святвечір малеча познайомилася із творчістю камерного хору «Канон». Вокалісти виконали кільканадцять різдвяних колядок.
Євген Валовенко, художній керівник камерно хору «Канон»: «У нас у репертуарі більше 30 колядок, усі вони цікаві, є старовинні, є більш сучасні, але всі чудові. Зазвичай під час концертів кілька колядок ми виконуємо разом із глядачами».
Керівництво школи така увага «Черкаситеплокомуненерго» до дітлахів тішить. Інтернатівці вдячні і за сушарку, і за різдвяний спів.
Василь Магалай, директор Михайлівської школи-інтернату: «Один подарунок – це потрібний подарунок – сушарка, а другий подарунок – подарунок духовний – це чудові колядки. Вдячні долі за такий подарунок, за таке мистецьке знайомство, а також тим людям, як небайдужі до чужої долі».