Цієї суботи козаки відбили штурм яничарів у Чигирині. Реконструкцію бою 1677 року відтворили в місті з нагоди святкування Дня українського козацтва. Крім того, в колишній гетьманській столиці провели фестиваль кулешу, організували виставку народних ремесел і концерт. Козацьке свято приурочили до ювілею Чигирина. Мандрівку в минуле здійснила і знімальна група ВІККА-НОВИН. Далі – спеціальний репортаж.
Козацький дух у Чигирині витав із ранку. Свято розпочали з урочистої ходи на Замковій горі. Обласні керівники та представники делегацій із районів поклали квіти до Монумента в ознаменування боротьби українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
Оксана Брагінець, гостя свята, м. Чорнобай: «Ми щороку делегацією буваємо на святі та стараємося часто відвідувати Чигирин, бо це те історичне місце, де треба цікавитися минулим, щоб гідно зустрічати майбутнє».
Тамара Шевченко, гостя свята, м. Тальне: «Приїхала я сюди вперше. Дуже схотілося побачити Чигирин, історію, пам’ятник Богдану Хмельницькому».
Потому біля каплиці Покрови Пресвятої Богородиці відслужили молебень за українську державу та її народ.
Отець Сергій: «Українське козацтво – це носій української національної ідеї та духовної величі, а чигиринське козацтво – це мета розбудови духовної України».
Під час святкової програми артисти в козацькому вбранні виконали панегірики та вірші Григорія Сковороди, Лазаря Барановича, Дмитра Туптала та інших авторів про волю та козацтво. Поряд зі сценою розмістилися ятки народних умільців. Вони представили рушники, подушки, картини, вироби з дерева та глини, літературу про визвольну боротьбу.
Родзинкою свята стала історична реконструкція. Клуби показали гостям свята оборону фортеці козаками.
Яничари намагалися вдертися в укріплення за допомогою сокир і ножів, долучали кінноту й обстрілювали фортецю. З історії відомо, той із турецьких вояк, кому вдавалося потрапити до неї, діставав потрійну плату. Топчу, тобто турецькі артилеристи, так і не змогли здолати козаків. 1677 року гарнізон у Чигирині витримав трьохмісячну облогу фортеці.
Святослав Кузьмич, керівник військово-історичної групи: «Ця реконструкція – яскравий приклад, як вели тактику яничари. Ми невеликим складом, 15 осіб, намагалися відтворити тактичні заходи яничар наприкінці 17 століття».
На фестивалі українського кулешу громади районів приготували стави за різними рецептами. До кулешу кулінари пропонували сало, цибулю, перець, огірки, вареники й узвар. Ще й чарчину наливали. Серед учасників свята і переможець «Черкаської смакоти» Володимир Радько, який із командою представляв обласний центр. Чоловік родинних секретів приготування не видавав. Каже: головне із любов’ю готувати та з усмішкою подавати,
Володимир Радько, кашовар: «Потрібна обов’язково любов, бо без любові й каша – не каша».
Найсмачнішим кулешем, на думку журі, частував гостей Смілянський район. «Срібло» фесту у Ватутіного, а третє місце поділили Чорнобаївський, Маньківський і Шполянський райони.
Аби наступного року свято зробити ще більш видовищним, голова Черкаської облдержадміністрації пообіцяв завершити туристичні об’єкти та проводити посвяту в козаки молоді.
Сергій Тулуб, голова Черкаської ОДА: «Козацька сила допомагає нам у розбудові України та Черкащини. Я вірю, ми зробимо наш край багатим і квітучим, бо на Черкащині живуть люди, які успадкували козацьку мудрість і наполегливість».
Козацькому руху сприятиме ухвалена програма розвитку козацтва Черкащини до 2015 року, якою передбачене відновлення Музею козацької слави, залучення молоді до козацьких традицій, проведення тематичних заходів у навчальних закладах.
Микола Пушкар, вільний Кобзар, с. Суботів: «Хай живе, хай живе рідна Україна, хай живуть вічно козаки. Хай цвіте червона калина, нехай згигнуть воріженьки на всі віки, всі!».
