додому Новини на ВІККА ВіККА-новини Голодні спомини. Історія третя

Голодні спомини. Історія третя

0

Голод, зневіра та смерть. Цієї суботи українці вшанують пам'ять заморених у 32-ому – 33-ьому роках. Ті страшні 500 днів скоротили населення України майже в чверть. Наш останній сюжет із циклу "Голодні роковини" про Анастасію Єременко. Сьогодні їй вже сто років. Та одна з найстарших черкащанок і досі не забула, як ще зовсім малою стала свідком канібалізму. Її історія у викладі Ірини Головки.

Анастасії Єременко уже сотня літ. За своє життя, говорить, бачила чимало. Та багато що воліла б забути. Спомини про Голодомор і досі стоять у жінки перед очима.

Анастасія Єременко, свідок Голодомору: Була страшна голодовка, а мертвих було!.. Ідеш на вулицю і там лежить мертвий, і там лежить мертвий. То що ж думали – хоронили? На тачку та на кладовище й закопали. Кому там хоронить? Їх нікого живого не було. А хто лишився, то чудом лишився живим. Така була голодовка, що усе вигоріло. Хай мене Господь милує.

Виживали люди, пригадує Анастасія Никифорівна, як могли.

Анастасія Єременко, свідок Голодомору: І лишилися хто живий, то драли з дахів, і з дому, будинок закритий, драли солому, то там де-не-де, осталася ще тварина. А люди помирали. Різали своїх дітей і їли. І не те щоб, і коти, і собаки – усе їли.

Голод, говорять історики, затьмарював людям розум. Випадки канібалізму у ті часи були не рідкістю.

Тетяна Григоренко, старший науковий співробітник Черкаського обласного краєзнавчого музею: В архіві МВС України у Черкаській області зберігаються кілька таких справ. В одному із спогадів є, коли писали листа в армію, то там розповідали про людину, яка з’їла дітей та свого чоловіка, але вона зійшла з ума через такий сильний голод.

Анастасії Никифорівні дивом вдалося вижити. За це жінка дякує Богові та молиться, щоб ця скорботна сторінка української історії була перегорнута назавжди.

Анастасія Єременко, свідок Голодомору: Шоб ви не бачили вже того, що бачила я. Бо я бачила і голод, і холод, і побиралася на вулиці, і їсти.

81 рік тому, говорять історики, не було жодної родини, якої б не торкнувся Голодомор. Лише на Черкащині він забрав понад 300 тисяч життів. У пам'ять про них українці кожної четвертої суботи листопада відзначають День пам’яті жертв Голодомору. Традиційно о 16 годині кожен запалює свічку на підвіконні. І хвилиною мовчання вшановує пам’ять тих, кого врятувати міг простий окраєць хліба.

БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Exit mobile version