«Гідність з обмеженими можливостями» показали владі та суспільству люди із особливими потребами. Зробити це вони змогли у своєму новому соціальному фільмі з однойменною назвою. Героями стрічки стали реальні люди. Так автори проекту хотіли нагадати: Україна вже приєдналася до Конвенції прав інвалідів. Щоправда, лише теоретично. На практиці ж черкащани з особливими потребами вимагають від держави повного та ефективного залучення їх до суспільства. Усі герої фільму – взяті з життя. Тож, як живуть, працюють та вчаться незвичайні люди серед звичайних людей – дивіться у сюжеті далі.
Пешокласник Ігор на перший погляд – звичайна дитина: вчиться, грає з товаришами, пізнає світ. Утім, це справді лише на перший погляд. Ігор – незрячий. Утім, його дружній характер, сміливість та хоробрість мами допомагають вчитися хлопцеві у звичайній школі.
Тетяна Скорик, директор Черкаської СШ№ 28: «Мама прийшла до мене, каже, що в неї дитина сліпа. А ще – трагедія в сім’ї (тато помер). Сказала, що не може зараз віддати дитину до інтернату, відірвати від душі, попросила, щоб він навчався у нашій школі».
Цього ж захотів і сам Ігор. Він швидко адаптувався у школі, завів друзів та навіть дівчину. Ігор – головний герой фільму «Гідність з обмеженими можливостями».
Для особливого учня знайшли спеціальні книжки і навіть вчителя, також незрячого. Вчителі радіють: дитина у стінах школи розвивається не по днях, а по годинах. А директор школи зізнається: вона свідомо йде наперекір державі.
Тетяна Скорик, директор Черкаської СШ№ 28: «Фактично я порушую закон, оскільки я запрошую його до школи, а за законом так не повинно бути. Він має вчитися вдома – 5 годин з один вчителем, 5 – з іншим».
Інша героїня фільму Оксана також впевнена – вона готова до звичайного життя. Поки дівчина відчуває себе повноцінною лише під час гри у кіно.
Труднощі виникають у людей із особливими потребами щодня, зізнається керівник проекту.
Утім, сильних духом труднощами не злякати, говорять учасники зйомок. Це вже третій фільм цієї організації про людей з особливими потребами. Знімали його більше місяця. Керівники проекту сподіваються, що після його перегляду влада нарешті дозволить особливим українцям жити повноцінно поряд з іншими людьми. Поки що посадовці навіть не запрошують людей з обмеженими фізичними можливостями для обговорення проектів, що спрямовані на покращення життя слабких тілом, але сильних духом людей.
