Під стінами облдержадміністрації «голодний» протест. Там уже три дні, як голодують акціонери ЗАТ «Юність». У такий спосіб люди намагаються достукатися до обласних керманичів. Просять допомогти поновити їхні корпоративні права. Акціонери-голодувальники стверджують, що ще в 2003 році приміщення магазину «Юність» захопили рейдери. І от уже сім років люди шукають правди в судах. Детальніше розповість Вікторія Курченко.
На Соборній площі ярмарок обіцянок. Агітатори від політпартій активно роздають черкасцям листівки. І лише в одному наметі нічого не обіцяють. Тут голодують. Це акціонери ЗАТ «Юність».
Євгенія Григорян, акціонер-засновник ЗАТ «Юність»: «У 1995 році пішли на приватизацію підприємства,оскільки в той час вийшов закон. Ми в два етапи приватизували: спочатку майно, обладнання. А через рік ми викупили приміщення магазину».
А в 2003, стверджує Євгенія Григорян, магазин товариства захопили рейдери. Серед них, за її словами, нинішній кандидату депутати міськради від Партії регіонів.
Ірина Павроз, представник акціонерів ЗАТ «Юність»: «Рейдерами ми називаємо людей, які захопили приміщення магазину, – це сім’я Пасічників. І Дядченко, який є комерційним директором і фактично керує справами».
А от представник Ігоря Пасічника називає його не рейдером, а теж акціонером ЗАТ «Юність».
Володимир Іоненко, представник акціонерів Пасічників: «У 98 році вони придбали втрьох – Пасічники та Забєлін, це теж учасник справи, більше 50% акцій».
Це, зауважує пан Володимир, не сподобалося когорті акціонерів. Відтоді і почалися внутрішні розборки. Акціонери – нинішні голодувальники – наполягають: Ігор Пасічник отримав акції незаконно, так само став і директором ЗАТ «Юність» ще у 2003. І от уже сім років сторони з’ясовують стосунки в судах.
Володимир Іоненко, представник акціонерів Пасічників (показує стоси паперів): “Ось це все справа ЗАТ “Юність”.
Причому томів тут ще точно додасться. Наразі справу, зауважує представниця акціонерів, розглядають у Верховному суді. Окрім того, вони звернулися ще й до Європейського суду з прав людини. А голодувати обіцяють, допоки губернатор їх не почує та не втрутиться в ситуацію.