Художник від Бога. Закоханий у природу митець Іван Бондар зізнається: ніщо так не надихає його, як процес творчості. Слова «жити» та «творити» для нього синоніми. Нині Іван Іванович – не лише заслужений художник України, а й професор Черкаського Національного університету. На його особистому рахунку десятки творчих міжнародних пленерів, персональні виставки й колективні мистецькі проекти. Історію Івана Бондаря розповідає Марина Лук’яненко. Далі сюжет із циклу «Дошка пошани».
Іван Бондар – митець, закоханий у природу України. Його надихають зелені ліси, дзвінкі річки, золоте сонце та небесна блакить. Потяг до високого Іван Іванович відчув ще хлопчаком. Усе почалося із дружби з сусідом по парті.
Однокласник вправно копіював портрети письменників звичайним пером.
Іван Бондар, заслужений художник України: «Я й собі спробував, але чогось в мене не виходило. Я й так, я й сяк, а ось десь місяці через три я наскільки натренував око, що вже почало щось виходити».
Як тільки в малого Іванка з’явився карбованець, хлопчина відразу придбав фарби.
Іван Бондар, заслужений художник України: «Натягнув, одрізав «клійоночки», щоб ніхто не бачив, натягнув на підрамничок і почав малювати цими фарбами, а вони щось не розводяться олією… Це я вже потім дізнався, що то були акварельні фарби».
Згодом юнак уже майстерно копіював шишкінських «Ведмедів у лісі» та продавав їх на базарі.
Ключовим для Івана Бондаря став момент зустрічі з рідним дядьком.
Іван Бондар, заслужений художник України: «Сидячи на лавці біля двору, він питає мене, що робитиму після школи, я йому відповів, що піду на кіномеханіка. Він мені й каже: «Ти там щось малюєш, от і йди цим шляхом, а кіномеханіком ти зможеш стати у будь-який час». Це була саме те порада, яка буває раз у житті, від людини, яка пройшла складний життєвий шлях, я нею скористався».
Так, із легкої руки свого родича, Іван вступив до Одеського училища. Звідти він повернувся додому дипломованим художником-кераміком і скульптором малих форм.
Нині знаний майстер своєї справи Іван Бондар викладає студентам Черкаського Національного. Передавати знання молодим митець вважає своїм обов’язком.
Іван Бондар, заслужений художник України: «Я, коли їхав в Одесу, не бачив живого художника… Тепер тут, на Черкащині, я зобов’язаний у цих дітей пробудити особистість, навчити людській гідності».
Іван Іванович – особистість багатогранна: скульптор, прикладник, керамік, живописець. Працює у різноманітних жанрах. Серед найулюбленіших – портрет і пейзаж. А все тому, що любить українську природу й українських людей.
Іван Бондар, заслужений художник України: «Я живу в селі, серед людей, і в мене таке враження, що вони – моя сім’я, а я – їхній син».
Понад усе митець любить пленери.
Іван Бондар, заслужений художник України: «Ти маєш видати щось дуже пристойне, щоб позаздрили цій Україні, що в неї такий талановитий народ».
Повернувшись із двох міжнародних пленерів торік, митець представив на розгляд громади серію «Гори надихають». До неї увійшли 30 нових робіт. Іван Бондар зізнається: під час роботи він почувається абсолютно щасливим, адже ніщо так не надихає, як процес творчості.
Іван Бондар, заслужений художник України: «Художник працює… так… за якусь похвалу, за визнання глядача, але це не головне. Головне – життєвий стержень, коли людина має мету та йде до неї».
