Барвисте дитинство черкаської малечі – справа життя Алли Мальцевої. Майже півстоліття тому вона створила в Черкасах ляльковий театр. Зібрала трупу однодумців, сама режисувала вистави та проектувала ляльки. Та найголовніше – домоглася, аби аматорський театр ляльок став обласним. Для цього навіть їздила у Верховну Раду. Коли ж її усунули від справ, Алла Мальцева мистецтво не полишила – взялася виховувати маленьких художників. Про сильну жінку, яка перетворює буденність на казку, наступний сюжет із циклу «Дошка пошани». Розповідає Ольга Скорик.
Справа життя Алли Мальцевої – родом із дитинства.
Алла Мальцева, викладачка Черкаської дитячої художньої школи імені Данила Нарбута: «Була дуже велика ностальгія за ляльками. Має дитинство закінчилося в 41-му, а я 38 року народження. У три роки всі ляльки в мене відібрали. А ляльку, яку колись дідусь привіз моїй мамі, яка розмовляла, ходила, розбили поліцаї, бо думали, що там золото. Оце була дуже велика трагедія».
Відтоді пані Алла твердо вирішила зробити життя інших дітей кольоровим. Закінчила художньо-графічний факультет Ленінградського педінституту, захистила диплом на тему лялькового театру й подалася до Черкас.
Алла Мальцева, викладачка Черкаської дитячої художньої школи імені Данила Нарбута: «Мені ще й 30 не було, десь 28 років, як я приїхала до Черкас – із маленькою дитиною та чоловіком. Поїхали з Ленінграда, де в нас були всі умови. Ми поїхали сюди, щоб створювати театр».
І таки створила. Згуртувала однодумців, режисувала вистави та навіть сама проектувала ляльки. За 5 років самовідданої праці в Черкасах розквітнув театр. Та стати обласним йому заважали місцеві чиновники. Тоді, каже Алла Григорівна, вона подалася до Верховної Ради. І аматорський театр ляльок таки став обласним. У нагороду від держави дістала… безробіття на довгих 13 років. Та мистецтво і дитячу мрію не полишила. Взялася виховувати маленьких художників.
Алла Мальцева, викладачка Черкаської дитячої художньої школи імені Данила Нарбута: «Якщо я не маю змоги ставити вистави, то я працюю серед дітей, розповідаю їм казки. Це моя маленька вистава! Кожен урок як моновистава, навіть теорію я хочу обернути в ту цікавинку».
За два десятки років навчила прекрасному сотню дітей. Донька Алли Григорівни – знана у Великобританії художниця, дизайнерка книг Олена Роуз-Ревуцька.
Поліна Барабаш, учениця Алли Мальцевої: «Я ходжу два роки сюди. Мені дуже подобається, що Алла Григорівна добра. Всі гарні риси її характеру не можна перелічити, бо вона най-найкраща вчителька».
Денис Сорокін, учень Алли Мальцевої: «Аллу Григорівну я люблю за те, що вона вчить мене малювати пейзажі, натюрморти, людей».
Даніель Пічкорін, учень Алли Мальцевої: «Вона вчить нас малювати, пізнавати світ, допомагає ставати кращими, готуватися до самостійного життя».
Ілля Панчешний, учень Алли Мальцевої: «Мені малювати легко, бо Алла Григорівна – добра вчителька, вона ніколи нікого не сварить, зате може пояснити так, що навіть маленька дитина зрозуміє, як малювати».
До всього, Алла Мальцева вправно володіє не лише пензлем, а й пером. Нині працює над трьома повістями. Серед них і автобіографічна. А от поетичний доробок уже має чималий. Правда, жодне з творінь Мальцевої поки не побачило світ.
