Черкасці активно готуються до Великодня. Вже навіть почали збирати свої святкові кошики. Та цьогоріч до цієї справи підходять по-економному. До великодньої корзинки кладуть тільки найнеобхідніше. Що саме – бачила наша Катерина Ковбій.
Олег – актор черкаського театру. А ще – молодий тато. Поповнення в їхній сім’ї сталось якраз минулого тижня. Тому цьогоріч великодні закупи він вирушає робити сам. Йде із кошиком і радіє, що прикупив його раніше. Бо цьогоріч така покупка стала б вагомим ударом по сімейному бюджету.
продавець: "Сімдесят, п’ятдесят. Ну, сто тридцять отака є". 00:17
Першими до свого великоднього кошика Олег вирішує покласти незмінний атрибут свята – яйця.
продавець: "Добрий день. Оце десяток – 13 гривень, да?"
Олег Телятник, актор черкаського драматичного театру: "А як зараз – попитом користуються вони у Вас? – Не дуже. – А як думаєте, чому так? – Ну а чьо? Бо грошей немає у людей. От ти представ сама, де люди можуть гроші брати? Де? – А як же Великдень без яєць? – Ну я понімаю, шо не можна без яєць, але в тому справа, що грошей в людей то немає".
До свого великоднього кошика Олег вирішує прикупити ще й хрону. За народними повір’ями той має символізувати міцність та незламність духу. Олег впевнений: вона його маленьким синам-козачкам зайвою не буде.
Баба Марія з жартів сміється, але просто так потенційного покупця не відпускає. Скаржиться: люди по базару ходять, та нічого не купують.
Марія, продавчиня: "Ну а як – більше покупців стало ближче до Великодня? – Нє".
Одразу потому Олег вирушає до ковбасного прилавку. Та купівлю такого смаколика вирішує обговорити з дружиною. Адже за ковбасу тут правлять від майже п’ятдесяти до ста з лишком гривень. Від м’ясної лавки молодий татко йде до великодньої випічки. І тут вже довго не вагається.
Чотири пасочки вартували Олегові трохи більше шістдесяти гривень. До них нашому герою пропонують покласти ще й меду.
Ніна Олександрівна, продавчиня: "Мед? – А скільки мед коштує у Вас? – І 30, і 40, і 50. Різні меди, різні ціни. – Ну і як – їх купують перед Великоднем. – Купляють, а як же? Люблять всі медок".
Із ринку Олег виходить задоволений. Для своїх рідних він купив найнеобхідніші великодні смаколики. Ще й не надто витратився. Та чоловік впевнений: справжня суть Великодня зовсім не у святковому столі.
Олег Телятник, актор черкаського драматичного театру: Мені здається, що про Бога не треба згадувати тільки на Великдень і на Різдво. Треба згадувати і читати молитви кожного дня. Тому що через це ти стаєш ближче до любові і відтворюєш любов".
Катерина Ковбій, кореспондент: "Скромний Великодній кошик коштуватиме черкасцям як мінімум 300 гривень. Той же, хто хоче додати трошки алкоголю, муситиме докласти ще хоча б п’ятдесятку".
