Черкаси з Симоненком! Історія встановлення пам’ятника поету завершилася. Урочисте відкриття переносили кілька разів, і нарешті вчорамістяни побачили бронзову постать видатного земляка. Щоправда, цієї миті знову довелося чекати: владці на захід запізнилися аж на годину. А ось небайдужі черкасці зійшлися на площу заздалегідь.Із квітами та книжками поета. На зібранні побувалий кореспонденти ВІККА-НОВИН.
До початку урочистостей – лічені хвилині, а будівельники працюють. А ось шанувальникам творчості Василя Симоненка, які прийшли на 12-ту, час відкриття монумента, зайнятися нічим: вони чекають прибуття представників влади. Серед них – однокурсник поета Микола Сом.
Микола Сом, поет: «Ми однокурсники, ми першими назвали його великим українським поетом».
О першій годині присутні дочекалися представників влади. Першим узяв слово мер міста. Вибачився за запізнення і подякував терплячим черкасцям.
Сергій Одарич, міський голова м. Черкаси: «Найбільше хочу подякувати громаді міста, що вони постійно вимагали від влади встановити пам’ятник».
Потому промова губернатора. І – доповнення до вибачень мера.
Сергій Тулуб, голова Черкаської ОДА: «Бо сьогодні відбулася сесія облради, на якій головою ради обрали відому вам людину, Валерія Черняка, привітаймо його…».
Бурхливих оплесків не було. Людям байдуже, з яких причин владці запізнились. Коли з пам’ятника зняли полотно, погляди черкасців прикипіли до бронзової постаті. До монумента відразу лягли квіти, студенти декламували вірші поета, хор виконав пісню на його слова.
Автор пам’ятника – скульптор Владислав Димйон. Поета він втілив із записником в одній руці, іншу Симоненко притиснув до серця. Постать огортає крило, як символ таланту. На ньому – викарбувані рядки віршів.
Владислав Димйон, скульптор: «Мені не заважали, я міг спокійно працювати над фігурою».
Черкасці сприйняли монумент по-різному.
Галина Порубльова, черкащанка: «Я подивилася в його очі, і ніби його творчість, вірші на мене дихнули, саме його погляд зіграв велику роль».
Колега Симоненка Микола Сніжко назвав фігуру такою, в якій «мало Симоненка, як поета», невиразною, малою. Крім того, розкритикував місце розташування пам’ятника.
Микола Сніжко, колега Василя Симоненка: «Йому місце в центрі, де людно, а не тут, на задвірках».
P.S. Докладніше про відкриття пам’ятника та суперечки навколо нього, дивіться у спеціальному репортажі в понеділок.
