Коли життя вартує чималих грошей. Чотирнадцятирічну черкащанку може врятувати лише людська небайдужість. У Валі Катан надзвичайно тяжка недуга. Кістковий мозок дівчинки не працює так, як має. І часу на боротьбу за життя у Валі обмаль. Зараз вона проходить курс хіміотерапії в обласному Центрі дитячої онкології та гематології. Відразу потому дівчинці треба коштовна трансплантація кісткового мозку. Другого шансу, говорять лікарі, у Валі просто не буде…
Воно не питає, коли приходить. У родину Катанів лихо навідалося ще торік улітку. Занедужала тоді ще тринадцятирічна Валя.
Тетяна Катан, мама: «У неї обличчя та очі стали жовтими. Ми вирішили, що, можливо, це хвороба Боткіна. Поїхали, перевірилися. Сказали, що такої хвороби в неї немає, а потім почався кашель, температура».
Те, що впевнено не помічали лисянські лікарі, вже восени діагностували черкаські. Валі стало зле, бо її кістковий мозок припинив злагоджено працювати. А це, говорять онкологи, перший сигнал прийдешньої хвороби. За станом дівчинки весь цей час пильно слідкували лікарі центру. І місяць тому хвороба таки дала про себе знати.
Ірина Іванова, завідувачка Центру дитячої онкології та гематології: «Это оказался острый миелоидный лейкоз, грозное злокачественное заболевание, быстро притекающее. Оно требует агрессивного лечения».
Спершу батьки навіть не говорили Валі про її недугу. Зараз дівчинка вже знає свій діагноз. Але через юний вік ще не усвідомлює, настільки все серйозно. Батьки ж і досі не можуть оговтатися.
Тетяна Катан, мама: «Це страшне було… Для кожних батьків, для матері – це найстрашніше, коли захворіла її дитина. Тим паче такий діагноз. У мене мама та батько померли від такої хвороби».
Зараз Валя отримує хімію. Відразу опісля їй треба трансплантація кісткового мозку. Причому не від рідного донора. Таку операцію погодився зробити Мінський центр. Та коштує вона аж 170 тисяч доларів!!! Держава допомагає грішми таким пацієнтам, як Валя. Якби не одне «але».
Ірина Іванова, завідувачка Центру дитячої онкології та гематології: «Увы, очередь на трансплантацию в министерстве здравоохранения настолько велика, что ждать этих денег можно очень долго. В лучшем случае – это время от 6 мес. до года. В худшем – больше года».
А у Валі про запас є всього кілька місяців. Це за найкращим сценарієм. Усе залежить від того, коли дівчинка ввійде в ремісію.
Валя Катан, тяжкохвора дівчинка: «Хочу вилікуватися та поїхати додому».
Самотужки родина потрібну суму нізащо не збере. А шанс побороти хворобу та вижити у Валі – всього один.
P.S. Телефон мами – 098 365 51 32
