У спеку та морози. Черкаські ролери та скейтери дивують містян екстремальними трюками ось уже кілька років підряд. Бо їм за скейтпарк – площі Черкас. Та спортсмени бідкаються: для тренування ці місця непристосовані. Тут і травматизм більший, і містяни до них не завжди доброзичливі. Ірина Головка продовжить.
16-річний Ернест показує на камеру трюк, який для черкаських ВМХрів табу. Бо від таких катань на парапетах залишаються чорні сліди. А за це хлопців ганяють із "Дружби".
Ернест, скейтбордист: "На Соборной площади не такие условия, как здесь. Здесь все, что нужно для нас, тут ступеньки, грани, парапеты. Мы собираемся компанией, нас человек 20 ежедневно: и скейтеры, и вмхери, и самокатеры есть, и роллеры нас очень много, и мы нуждаемся в месте для того, что бы мы могли тренироваться"
Скейтбординг і так небезпечний вид спорту, говорить 12-річний Дмитро, а за відсутності пристосованих місць – і поготів. Скейтбордст показує напередодні зламану руку. Хлопець зізнається: за шість років занять його батьки уперше відмовляють кинути скейтбординг.
Дмитро, скейтбордист: "Есть такой трюк not completed fronces, и я его сделал в сьезд ,и здесь, на плитке, стык есть и попало колесо в стык, и я споткнулся, и упал"
Як і Дмитро, кидати улюблену справу хлопці-екстримали не збираються. На тренування з’їжджаються і влітку, і взимку. Та зізнаються: мріють про повноцінний скейтпарк.
Ярослав, BMXер: "У нас є скейтпарк у місті, у парку "Хіміків", але він геть не годиться. Що з плану місця, там дуже жахливе покриття, там дуже важко їздити, дуже багато як прямо на тому місці де він стоїть у асфальті тому ж. Але було б краще усього, якби він був у якомусь приміщенні"
Яким має бути майбутній скейтпарк, хлопці знають. Піддивилися проекти в інших містах. Але утілити мрію без фінансування не можуть.