Із ялинкою та подарунками. Так почалося свято в оселі черкаської поетеси Лариси Максименко. Жінка з інвалідністю кілька місяців тому втратила маму та лишилася абсолютно одна. Підбадьорити її вдалося моїм колегам спільно з черкаськими благодійниками. Чим розраджували самотню поетесу знає Вікторія Хамаза.
Так починається свято в оселі пані Лариси. За Діда Мороза – найближчий друг Олексій. За снігуроньку – працівниця Придніпровського терцентру. Своїх гостей Лариса зустрічає як справжня господиня.
Чай без солодощів, але теплі розмови. Проте ще недавно, жінка не могла і мріяти про таке. Кілька місяців тому Лариса втратила найближчу людину – маму та дуже болісно переживала це.
Лариса Максименко, поетеса: "У ванній прала, впала. Мене позвали, бо вона затопила сусідів,прорвало каналізацію. Я прийшла і таке побачила. Я їй розповідала буквально все. Ми з нею були як подруги. Мама для мене – найпрекрасніша людина".
Лариса – інвалід другої групи. Від народження вона має проблеми з опорно-руховим апаратом. Майже все своє життя їй допомагала родина. У 30-ть років, після смерті матері, жінка лишилася сам на сам з недугом. Зізнається, однією бути важко, рятують лише вірші.
Писемний талант Лариса відкрила в собі ще в дитинстві, як тільки почала говорити. Відтоді, каже жінка, не полишає ручки.
Лариса Максименко, поетеса: "Я пишу з самого маленького, все життя. Мені мама розповідала, що як тільки почала говорити – почала римувати. Каже, я зразу не звернула уваги. А потім зрозуміла. Що моя дитина римує трохи".
Нині жінка живе у скруті. Пенсії подекуди не вистачає навіть на продукти. Маленькі побутові мрії Лариси втілюються з приходом нашої знімальної групи.
Наталія Бондаренко, представник Придніпровського терцентру соцдопомоги: "Вона як живчик у нашому колективі. Лариса завжди співає у нас, виступає у всіх наших заходах і пише вірші. Від віршів ми мліємо. Я її слухаю з таким натхненням".
Сама ж Лариса запевняє – жодні негаразди не змусять її перестати писати вірші та вірити у дива. Наостанок жінка навіть розкриває нам свою найбільшу новорічну мрію, бо сподівається – колись вона обов'язково здійсниться.