«Цю книгу не загубили, заглянь усередину». Так пишуть на книжках, які відпускають у мандрівку. Роблять це учасники буккросингу – громадського руху безкоштовного обміну книжками. Він виникв Америці на початку третього тисячоліття. З того часу поширивсяв багатьох країнах світу. Сьогодні серед буккросерів і українці. Найбільше їх у Києві та Львові. Черкасці також намагаються долучитися до світової бібліотеки. Наскільки успішно -знає Ірина Гришко.
Ірина Гришко, кореспондент: «Стати буккросером просто. Книгу, яку ви прочитали з задоволенням, необхідно відповідно підписатита залишитив людному місці: кав’ярні, магазині, потязі чи навіть простонеба. Тому, хто її знайде, необхідно зробити те саме: прочитавши, відпуститив мандрівку».
Щоб слідкувати за рухом книги, можна зареєструвати її на сайті. За присвоєним номером із часом можна дізнатися, хто прочитав видання та які враження отримав. В анкеті всередині книги буккросер залишає свої координати, відтак може спілкуватися з однодумцями.
Євген, ініціатор буккросінгу в Черкасах: «Фішка в тому, що людина отримує емоцію, реєструє книжку на сайті. Можна слідкувати, як книжка може мандрувати. З іншого боку, емоцію отримує людина, яка шукає книгу, мисливець».
Першим відпустив книги у 2001 інтернет-технолог зі Сполучених Штатів Рон Хорнбекер. Залишив 20 книг у холі свого готелю. За півроку на сайті Хорнбекера зареєструвалися 300 активістів. Власник книжкової крамниці Євген Прилипко спробував започаткувати буккросінгу Черкасах. Для цього в торговельному центрі він обладнав поличку для обміну книгами.
Євген, ініціатор буккросінгу в Черкасах: «Встановили у 2009 році на початку жовтня. Для того, щоб підштовхнути людей, ми мали туди щось покласти».
Він виділив більше сотні видань і впродовж кількох місяців викладав їх на полицю. «Вільні» книжки знаходили своїх власників, утім продовжувати справу черкасці не поспішали. Тож Євген обладнав подібну полицю у своєму магазині. Тут клієнти обмінюються книжками контрольовано. Та ефекту несподіванки цей різновид буккросінгу не має, а саме емоція – головний рушій для учасників буккросінгу.
Євген, ініціатор буккросінгу в Черкасах: «Це є ознака майбутнього емоційного книжкового ринку, це гра, як квест, наприклад».
Цієї осені долучитися до міжнародного руху вирішилийу ЧНУ ім. Б. Хмельницького. Студенти спеціальності «Видавнича справа та редагування» якось обговорювали тему на парі…
Юлія Кнюпа, координатор проекту «Freebook»: «І подумали: чому ми не можемо самі влаштувати такев нас на факультеті. Ми сподіваємося, що студенти видавничої справита редагування будуть зацікавленіта читатимуть із задоволенням».
Проект назвали «Фрібук».В одній із аудиторій обладнали спеціальну полицю. Враження від прочитаного реєструють. Студентам ідея сподобалася.
Марія Сергєєва, студентка 4 курсу: «Те, що цю книжку вже читали і мені приємно буде долучитися до цього кола. Мені цікаво також залишити свою книгу».
За кілька місяців університетський «Фрібук» зацікавив студентів усього факультету та навіть викладачів. Процес обміну тут не контролюють. Спудеї – народ совісливий: якщо беруть «вільне» чтиво, повертають і жертвують власним. Пересічні жмістяни до такої гри ще не готові. Тож, аби ідея буккросингу не зниклав зародку, Євген планує обладнати зону інтелектуального комфорту, де відродить поличку вільного обміну. Книголюб сподівається: друга спроба буде вдалішою, а черкасці свідомішими.
