Черкаську водонапірну башту можуть зарахувати до світової спадщини ЮНЕСКО. Про це клопотатимуть європейські науковці. Увесь цей тиждень вони досліджували пам’ятку інженерного мистецтва в нашому місті. Працюватимуть ще й на наступному. Нагадаю, спроектував гіперболоїдну конструкцію видатний вчений Володимир Шухов. Із 200 його творінь по всьому світу дотепер уціліли менше 20. А науковці й століття потому не розгадали всіх секретів талановитого інженера. Його винаходи не бояться ані сильних вітрів, ані навіть землетрусів. Репортаж Вікторії Курченко.
Тут немає звичних масивних опор. Лише дивовижне мереживо з металу. Спроектував тридцятиметрового велета видатний інженер Володимир Шухов. Цій водонапірній вежі майже 100 років. Її звели, аби місто мало питну воду й не повторилася холера 1910 року.
Рашит Гараєв, начальник штабу цивільної оборони КП «Черкасиводоканал»: «Вот эта емкость рассчитана на 20 000 ведер воды. Эта вода под естественным давлением уходила вниз и поступала к городу. Население в то время 40 тыс. было уже».
І лише у 1975-му, коли водоканалівці добудували Дніпровську водоочисну станцію, башту Шухова законсервували. Та ця пам’ятка архітектури, як і решта творінь талановитого інженера, й досі цікавить науковців із Німеччини, Швейцарії та Австрії. Шість років тому вони навіть розпочали спеціальний проект, аби таки розгадати всі секрети гіперболоїдів Шухова.
Андрій Кутний, доктор архітектури Мюнхенського технічного університету: «Дуже мало залишилося тих об’єктів: їх або порозбирали на брухт, або поперевикористовували, або навіть під час військових дій пошкодили».
Андрій Кутний разом із іншими науковцями із Європи вже тиждень, як у Черкасах. Вони досліджують кожну деталь вежі. Бо хочуть відтворити її первісний вигляд. У роки Великої Вітчизняної війни башту двічі підривали та відбудовували то німці, то наші. Ось на конструкції сліди від куль.
Андрій Кутний, доктор архітектури Мюнхенського технічного університету: «Видно, наприклад, на стійках зварювання, тобто це вже неоригінальні елементи. Ймовірно, у 49 році наварено. Якщо звернути увагу – збоку є отвори, де колись були заклепки».
Черкаська вежа, кажуть фахівці, збереглася найкраще з усіх. Як продовжити їй життя, вони зможуть сказати наприкінці досліджень. У міськводоканалі зауважують: як могли, підрихтували башту 10 років тому. Тепер на більше коштів катма. Бо підприємство збиткове. Тут сподіваються на фінансову поміч міста чи держави.
Сергій Овчаренко, директор КП «Черкасиводоканал»: «Мова сьогодні може йти десь про десятки тисяч доларів на реставрацію. Якби її зробити, то можна було б в подальшому використовувати водонапірну башту, як оглядовий майданчик. З її нижнього ярусу відкривається прекрасний краєвид нашого міста аж до Дніпра».
Науковці ж клопотатимуть, аби черкаську вежу Шухова зарахували до світової спадщини ЮНЕСКО.