Ані хвилини спокою. Так говорять про найстаршого вчителя Черкас – Олега Чернишова. 85-річний чоловік ніяк не схожий на дідуся, швидше на бравого козака в літах. Олег Чернишов – учасник переможного параду 9 травня 1945 року. Він – військовий, має досягнення в гімнастиці, фехтуванні та кінному спорті. А ще черкасець-непосида – голова методичного об’єднання військових керівників міста. Олег Чернишов – учитель військової справи «Захист Вітчизни» в Черкаській гімназії № 9. Секретами кипучої енергії та довголіття педагог ділився з нашою знімальною групою.
Щоранку 35 років поспіль він бадьорим кроком прямує до школи.
Василь Захарчук, директор Черкаської гімназії №9: «Я ще знаю, що років 10 тому він робив підйом-переворот. Щось сталося. Після цього вже не робить. Але його енергії вистачає і на учнів, і щоб по колу пробігтися вздовж школи, і анекдот розповісти».
Незважаючи на свій вік, педагог-«воєнрук» активний і повний ентузіазму. Для вчителів будь-якого віку він – приклад.
Світлана Попова, заступник директора Черкаської гімназії №9: «Я знаю, стільки йому років. Незважаючи на це, він всім цікавиться».
Оксана Мельниченко, вчитель української мови Черкаської гімназії №9: «Ця людина дивує своїм оптимізмом. Уміє радіти життю, кожній хвилині».
Досвідчений колега не приховує секретів молодості. Генетика та козацькі корені не дають йому старіти.
Олег Чернишов, учитель військової справи Черкаської гімназії №9: «Мене в 3 роки посадив дід на коня та випустив за станицю. Мати плаче. Дід каже, якщо кінь привезе назад, буде козаком».
Козаками хоче бачити і своїх учнів. Муштрує, дисциплінує та виховує.
Учитель хлопців не жаліє та сам не сидить.
Колишній військовий марширує на кожному уроці. Витрачає свою молодецьку енергію в чотирьох десятих, чотирьох одинадцятих та двох кадетських класах.
Дмитро Грабов, учень 11-Б класу Черкаської гімназії №9: «Учитель не суворий, ми його поважаємо».
Роман Меркотан, учень 11-Б класу Черкаської гімназії №9: «Не боїмося його. Він жартує з нами, дає гарні приклади зі свого життя».
Педагог навчає військової справи в мирний час. Згодом його випускникам легше в армії та на війні. За те, що повернулися живими з Афганістану, дякують.
Олег Чернишов, учитель військової справи Черкаської гімназії №9: «Одного разу постукав у мою кімнатку хлопець у камуфляжі та із зіркою на грудях. Упізнав мого учня. Попросив вийти в більшу кімнату. Вийшов, а там 5 юнаків у камуфляжах, із орденами. Всі – мої учні».
У свої 85 Олег Чернишов і не думає про відпочинок.
Олег Чернишов, учитель військової справи Черкаської гімназії №9: «Дружина дивується. Каже: сядь, посидь. Я не можу. Я холерик. Повинен рухатися. Ще Амосов казав: рух – це життя».
І на роботу він ходить, аби не сидіти вдома. Вчитель любить життя, військову справу та людей.
Олег Чернишов, учитель військової справи Черкаської гімназії №9: «Я ж працюю не за ці копійки, які платять. Я працюю, щоб не сидіти вдома, щоб бути в колективі, серед людей».
У місті Олег Чернишов – шанована людина. До Дня вчителя – йому почесна грамота. Педагогу важливо знати, що він робить велику справу. А мудрості та життєвої енергії вистачить, щоб не зважати на старість і бадьоро крокувати вперед.
Олег Чернишов, учитель військової справи Черкаської гімназії №9: «Я вже звик. Нічого, тримаюся. Я ж військова людина, маю бути у строю».
