Марудне діло – ювілеї. 2014-го Черкащина відзначатиме силу-силенну круглих дат. Серед найбільших – 60-ліття області, 70-ліття Корсунь-Шевченківської битви та 200-ті роковини Шевченка. На святкування влада планує витратити чималі кошти – близько півмільярда гривень. Та й задуми озвучує грандіозні – привести до ладу дороги, відреставрувати музеї, визначні пам’ятки тощо. От тільки часу, як завжди, на це обмаль. Наші кореспонденти дізнавались, як іде підготовка. Далі – спеціальний репортаж.
7 січня 1954 року на честь 300-річчя возз’єднання України з Росією утворено одну з наймолодших областей України – Черкаську. Саме через неї трохи «схудли» Київщина, Полтавщина та Кіровоградщина. До свого 60-го дня народження край козацької слави видасть книгу про досягнення обласного очільника, відреставрує низку сільських ФАПів, спортивних майданчиків, лікарень, дитсадків, будинків культури, переконують чиновники.
Юрій Король, керівник відділу з питань регіональної політики ОДА: «Протягом 2013-го на Черкащині проводитимуть реконструкції чи будуватимуть із нуля 223 іміджевих об’єкти. Низку об’єктів у Звенигородському, Городищенському, Канівському районах і фактично в кожному населеному пункті області».
Також до ювілею області створять 20-метровий рушник єдності, на якому кожен із 20-ти районів вишиває свій візерунок.
Ольга Мартинова, голова Черкаського обласного осередку Спілки майстрів народного мистецтва України: «Ми намагалися ще знайти те, що є в районах, у музеях шкільних, десь у приватних колекціях. Знати й виособити ту родзинку, характерну для кожного району. Щоби це був не загальнодержавний рушник, а щоби кожний район мав інакший вигляд, особливий».
Поки що свої обереги вишили лише 3 райони – Драбівський, Чорнобаївський і Золотоніський. Як рушник буде готовий, 20-метрове з гаком полотно віддадуть до музею.
Олена Кириченко, майстриня із Золотоноші: «Намагалася відтворити та зберегти автентичність рушника. Оті квіточки трохи незграбні, які малювали жінки. Не такі рівні й правильні, а намагалася зберегти незграбність. Щоби він дихав тими роками».
Створити таким чином рушник – ідея не нова. У 2003-му об’єднавчі полотна шили на Кіровоградщині та Сумщині. А у 2007-му такий рушник єдності вже вишивала вся Україна. Тоді ескізи для 9-метрового оберегу малювала черкаська мисткиня Олександра Теліженко. Задум із обласним рушником єдності вона схвалює, але сам підхід до його створення називає «добре організованим хаосом».
Олександра Теліженко, мисткиня: «Те, що зараз анонсовано, що рушник шитимуть із окремих фрагментів, – це ж і будуть фрагменти. До того, я так передбачаю, хаотичні. Але тої місії, який має цей рушник нести, не буде. Там не буде єдиного стилю, єдиного колориту, єдиної ідеї, закладеної в цей твір».
Наступна вагома дата 2014-го – річниця Корсунь-Шевченківської операції. В січні-лютому виповнюється 70 років із дня її проведення. На її честь планують відреставрувати низку об’єктів. Найважливіший – музей Корсунь-Шевченківської битви. Сума, що буде виділена на його реконструкцію, коливається від 4 до 8 мільйонів гривень.
Парасковія Степенькіна, директор Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника: «На ці кошти заплановані ремонтно-реставраційні роботи палацу, в якому розташований музей, пам’ятка архітектури 18 ст. Її дуже давно не ремонтували. Тому треба зробити ремонти фасадів. Кошти раніше виділяли– під час «Золотої підкови», – але тоді їх усі кинули на підведення газопроводу».
Утім найбільше гамору – довкола роковин Шевченка. До 200-го Дня народження Кобзаря владці хочуть встигнути неможливе – привести до ладу дороги біля Шевченківських місць, самі Кобзареві місця – Національний заповідник у Каневі, маєток пана Енгельгарда в Будищах, завершити будівництво Шевченківського національного культурного центру. Зробити це планують не лише за рахунок державних коштів, а й потрусивши місцеві бюджети. Бояться, що виділених майже п’ятисот мільйонів може не вистачити.
Сергій Тулуб, голова Черкаської ОДА: «Там 300 млн. визначено на ремонт, реставрацію та будівництво доріг до Шевченківських місць. 120 млн. – на об’єкти, що є історико-культурними пам’ятками».
Однак така увага дістається далеко не всім українським геніям. Нещодавно на такі ж самісінькі іменини іншого нашого земляка – композитора Семена Гулака-Артемовського – Президент відреагував лише усною згадкою, а Верховна Рада та область на святкування не дала ані крихти. Чиновники обіцяють відреставрувати музей співака в Городищі заднім числом.
Святкуватимуть наступного року й менш помпезні події. У жовтні виповнюється 100 років відтоді, як у місті з’явився водопровід. Керівництво «Черкасиводоканалу» переконане: це подія передовсім для їхнього підприємства. А от 100-ліття архітектурної окраси міста – башти Шухова – могло би стати святом для всіх Черкас. Утім бракує одного мільйона гривень, щоби зробити з неї чудовий оглядовий майданчик.
Сергій Овчаренко, директор КП «Черкасиводоканал»: «Міський голова приїжджав, ми з ним разом піднімалися на цю вежу. Я вам скажу: панорама дуже захоплює. Видно практично все місто, як на долоні, – Дніпро, міст, телевізійна вежа. Могло би бути подвійне використання – і як прикраси, і як оглядового майданчика, щоби черкащани мали уявлення про наше місто з висоти».
Олексій Хуторний, кореспондент: «Є одна річниця, для якої непотрібні кошти і яка стосується не лише Черкащини. У листопаді 2014-го виповнюється 10 років відтоді, як український народ згадав, що всі кордони й розбіжності створюють політики. Що не чиновники є джерелом влади, а кожен із нас. Що тільки разом ми можемо щось змінити в цій країні. Й для цього необов’язково чекати ювілеїв».
