Нові канали продажів, спілкування з покупцями в онлайні й телефоном, вихід на ринок інших регіонів країни, гучне відкриття нового бізнесу. І все це – у розпал карантинної кризи! Поки одні підприємства банкрутують і припиняють існування, інші – беруть курс на прибуток, примножуючи під час пандемії свої здобутки. 

Сьогодні розкажемо, як черкаські підприємці виживали під час карантину виживають і чи готові вони до ймовірного локдауну.

Понад місяць тому черкащанка Олена Боднарюк відкрила власний ресторан пасти. Перебуваючи в декреті, жінка захопилась виробництвом макаронних виробів. Жінка довго експериментувала з тістом, аж поки їй не вдалось знайти ідеальні рецепти. Готує як класичну пасту, так і незвичайну лимонну, шпинатну, чорну та багато інших.

З часом в Олени з’явились і постійні клієнти як просто серед містян, так і серед місцевих рестораторів. Так з’явилась мрія про відкриття власного закладу – невеликого ресторану одного продукту.

Реалізувати її вдалось за іронією долі, саме тоді, коли весь світовий бізнес намагається вижити через випробування, які «підкинула» пандемія коронавірусу. Саме в цей час мрія, до якої жінка йшла майже 2 два роки, почала збуватись. Адже після довгих пошуків приміщення під ресторан його довелось чекати понад рік. Тільки в карантин воно звільнилось. За 4 місяці тут зробили ремонт і зрештою відкрили омріяний заклад харчування. Тому ні карантинні обмеження, ні економічна криза, від якої вже постраждало чимало підприємців, Олену не лякали на цьому шляху.

У новому ресторані готують  як класичну пасту, так і незвичайну лимонну, шпинатну, чорну та багато інших.

Тут гостей пригощають пастою, равіолі та лазаньєю. Всі рецепти – авторські, винайдені Оленою.

Усі страви роблять просто на  очах у відвідувачів.

Про те, що запустила свій омріяний стартап у розпал коронавірусної пандемії, не шкодує. Більш того, Олена вірить, що попри такі випробування, їй вдасться не лише зберегти бізнес, а й зробити його успішним. А на випадок локдауну, про який говорять все частіше, вже має запасний план: онлайн-замовлення та доставка їжі клієнтам.

Поки світ перебував на жорсткому карантині, вони активно розробляли стратегію розвитку альтернативної енергетики в Україні в нових умовах. І одразу ж її реалізовували. Невелика черкаська компанія з продажу та встановлення сонячних батарей та електростанцій не просто вистояла під час кризи, а й нажила амбіцій розширюватись і відкривати філії в інших регіонах країни.

Сьогодні засновник компанії Сергій Проненко щиро пишається тим, що від березня, коли Україна поринула в антикоронавірусний карантин, в його компанії не відбулось жодного звільнення і навіть скорочення робочого часу. І це при тому, що певного запасу фінансів підприємство не мало, того, що залишалось станом на весну, каже, не вистачило б навіть на пів року.

Плануючи свою подальшу роботу, пан Сергій разом з колегою вирушили в інші регіони країни, аби подивитися, як інші компанії, що спеціалізуються на сонячних батареях, справляються з непростими економічними обставинами. Як виявилось, усі вони не робили абсолютно нічого, просто чекали, поки минеться коронакриза. Тоді й зрозуміли, що саме в тій області відкриють філіал своєї компанії. Над чим нині й працюють.

Від початку карантину підприємство освоїло і втілило в життя нові механізми залучення клієнтів, повністю змінило модель своєї роботи і продовжує шукати нові канали для продажів, вивчати алгоритми поведінки клієнтів і будувати подальшу стратегію своєї роботи.

«Як виявилось, із інтернет-сервісів у карантин найбільше інформації люди шукали на Youtube. Їм важливо бачити візуально, як усе відбувається. Не якась гарна рекламна 2D картинка, а реальність», – розповідає Сергій Проненко.

Так, більше сил і фінансів компанія Сергія почала вкладати у так зване «сарафанне радіо». Крім того, 90% своєї реклами перевели в інтернет-площину. Адже розуміли, що оскільки потенційних клієнтів карантин змусив сидіти вдома і саме вдома їх потрібно й шукати.

Нині зростає не лише географія замовлень у компанії Сергія Проненка, а й їх кількість.

Один із таких клієнтів – Валерій Іванович. Чоловік залишив життя у столиці й переїхав у мальовниче село на Черкащині. Після пропозиції встановити сонячні батареї довго не думав, адже порахував, що так зможе покривати усі комунальні витрати. Нині роботою сонячних батарей повністю задоволений, планує вже за 5 років окупити їхню вартість.

Олена розповідає: попри карантин і будь-які обмеження попит на сири та екопродукцію не знижувався. Адже все більше людей відмовляються від аналогів із супермаркету на користь крафтових і корисних продуктів.

Поки магазин був зачинений на вимушений карантин, продаж перейшов на «дистанційку» і доставку товарів до будинку. Допомогла система дисконтних карт для постійних покупців. Їх небагато – близько пів тисячі. Однак саме телефонний контакт із ними і зіграв вирішальну роль у тому, що бізнес Олени досі працює. Крім того, вони передавали інформацію своїм родичам та друзям, що сприяло збільшенню клієнтської бази.

А от після виходу з карантину торгівля, навпаки, пішла спад, бо платоспроможність покупців після такого економічного випробування стала меншою.

У випадку ще однієї потужної хвилі коронавірусу і ймовірного локдауну пані Олена вже знає, як будуватиме комунікацію з покупцями – лише в живому спілкуванні. Бо впевнена, що жоден інтернет-магазин не дасть такого результату – ані фінансового, ані емоційного.

Експерти кажуть: заклади харчування – один з найскладніших бізнесів. Аби зробили ресторан успішним, потрібно якомога швидше наростити клієнтську базу. А ще – скоротити витрати на зарплатню працівникам та оренду приміщення. Також страждають ті, чий бізнес побудований на концентрації великої кількості людей в одному місці: магазини, івент-агентства та інші. Тому, розповідає засновник Черкаської школи підприємництва Іван Подолян, деякі компанії припинили своє існування назавжди. А хтось – навпаки гучно стартує.

У таких алярмових ситуаціях, якою став карантин, каже експерт, важливо швидко зорієнтуватись і діяти, підлаштовуючись під умови. Тому наші герої і втримались у бізнесі – хтось із них екстрено перейшов у інтернет, перейшовши на відеорекламу, а хтось – навпаки налагодив особистий контакт з покупцями в телефонному, але, все одно, живому спілкуванню.

Протягом карантинного 2020-го малий бізнес в Україні має дві проблеми: знайти кошти на заробітні плати найманим працівникам і оренда приміщення. Вирішити їх можна, домовившись із власниками приміщень про орендні канікули і скоротивши команду до певного активного ядра, щоб потім, коли коронавірусно-економічна криза закінчиться, швидко розпакуватись і донайняти людей. Це дійсно ефективно для того, щоб зберегти бізнес.

Експерт упевнений: ще одна потужна карантинна хвиля буде. Тому вже зараз підприємці, які ще не встигли убезпечити свій бізнес, мають працювати. Перш за все, як би банально це не звучало, – продавати. Активно і всіма можливими і доступними способами, використовуючи незнайомі канали продажів.

Аби підтримати місцевий бізнес у непрості часи Черкаська школа підприємництва ще у квітні запустила в Мережі флешмоб #купуйЧеркаське. Саме за таким хештегом можна знайти місцеві бізнеси, які продовжують працювати в умовах будь-яких карантинних обмежень, замовити щось для себе або просто розказати про них іншим.

Нині лише в Інстаграмі за #купуйЧеркаське знаходить понад 500 дописів про черкаських підприємців. Люди самі підхопили хештег і почали використовувати. А виграють від цього, звичайно ж, виробники.

Флешмоби від небайдужих, каже Іван Подолян, – це, звичайно, добре, однак подібна підтримка повинна йти від міської влади у вигляді програми з підтримки економічного патріотизму в Черкасах для того, що місцеві підприємці в часи карантину могли почувати впевнено.