Онлайн-фестивалі і виставки, автомобільні концерти та виступи на ігрових серверах, шоу віртуальної реальності, відео-кліпи із жорсткої самоізоляції… До чого тільки не вдавались артисти в Україні від початку антикоронавірусного карантину. Вже майже рік вірус Covid-19 не лише в нашій країні, а й усьому світу,вносить корективи у життя і, здається, не дуже збирається відступати.

Черкаська сфера культури не стала винятком – місцеві митці та організатори борсаються у тих можливостях, у яких опинились через світову пандемію і заборони й обмеження на державному рівні. При цьому намагаються тримати високий рівень івентів, аби хоч якось балувати глядача і слухача, які вже знудились у карантинному «ув’язненні» і скучив за живою музикою, яскравими дійствами та насиченим дозвіллям.

Денис, Настя та Марина – молода команда організаторів з Черкас. Саме завдяки запалу й старанням цієї трійки у місті проходить «Гайда Фест» та безліч інших заходів: від зустрічей з письменниками та громадськими діячами до концертів відомих виконавців. Спілкуємось із ними також за карантинними вимогами – онлайн.

Цієї осені команді «Гайда» вдалось практично неможливе: організувати в місті за два дні одразу три концерти гурту «Антитіла». Спочатку їх мало бути два – у березні: один за повним солд-аутом, ще один – додатковий, на нього встигли продати половину квитків. Але потім стався карантин. І разом з ним почались перенесення: на квітень, на червень. Зрештою, усе відбулось у жовтні.

Найгірше, кажуть у «Гайда»-команді, це збитки, від яких потерпає культурна індустрія через скасування або перенесення подій. Через це організатори, відвідувачі та їхні кошти взагалі «зависли» в очікуванні до 2021 року. Порахувати ж збитки, як фінансові, так і моральні, для івент-сфери поки складно. Адже незрозуміло, наскільки все затягнеться і як швидко галузь зможе повернутись до звичного формату заходів. Нині немає навіть мінімального звичного графіку подій: подієва індустрія вже втратила два концертних сезони і літній – фестивальний. Однак усі представники сфери сподіваються, що вихід з культурного нокдауну буде швидким та насиченим на події й новини. Головне – дочекатись, коли це буде безпечно й стабільно. Хоч і визнають: повернуться до роботи не всі, багато представників культурної індустрії кардинально змінив профіль своєї діяльності.

Черкаський обласний академічний музично-драматичний театр імені Шевченка з випробуваннями зустрівся ще задовго до початку карантину: п’ять років тому його сцена була знищена вогнем. Винних у пожежі досі не знайдено, ремонтні роботи у будівлі тривають роками, владці щоразу озвучують нову дату відкриття відбудованого театру, а самі театрали, аби радувати глядачів новими і вже улюбленими виставами з репертуару, вимушені працювати «в наймах» – на сцені місцевого будинку культури імені Івана Кулика або Центру дитячої та юнацької творчості.

Незважаючи на це, черкаський театр став першим в Україні, хто вийшов із жорсткого карантину одразу великою прем’єрою – виставою В’ячеслава Жили «Контрабас розбушувався». Саме нею, з на третину заповненим залом, але повною емоцій глядачів, тут закривали театральний сезон. У вже згаданому будинку культури ім. Кулика створили максимально безпечні карантинні умови, зокрема, й з дотриманням дистанції.

Тоді своїми враженнями про прем’єру в умовах карантину ділився і автор п’єси, покладеної в основу постановки, драматург Олександр Володарський:

«Щастя є, якщо навіть у важкі часи можна приїхати на постановку власної п’єси. Бо ковід згине, а театр – вічний».

Так само – карантинно, але творчо у черкаському театрі відкрили і новий сезон.

Такий розподіл глядачів у залі, звичайно, впливає на можливість прийняти всіх охочих насолодитись мистецтвом Мельпомени. Додав жару ще і запроваджений Кабміном карантин вихідного дня. У вихідні, коли спраглий на культурні події глядач міг прийти до театру з родиною, урядовці дали йому змогу ходити хіба супермаркетами й аптеками.

Втім, навіть у таких умовах театрали продовжують творити і просять своїх прихильників про підтримку і присутність на виставах.

Виживати, продовжуючи творити, доводиться не лише «акулам» місцевої культури. Адже черкасці мають потребу не тільки у відпочинку, а й у самореалізації. То ж, попри карантинну ізоляцію, в Черкасах відбуваються і різноманітні конкурси.

Так, вперше в місті відбувся конкурс краси серед дівчат на інвалідних візках «Без обмежень». Участь у ньому взяли красуні з усієї області. Щоправда, проведення самого заходу довелось заганяти під певні рамки саме через обмеження – карантинні. Підлаштовуючись під них, організатори вирішили відмовитись від оцінювання журі в залі. Натомість – оголосили інтернет-голосування. Адже саме ініціатива користувачів Мережі у обговоренні подібного змагання і надихнула організаторів провести його в Черкасах.

Для семи фіналісток, які були обрані у онлайн-голосуванні, усе конкурсне дійство тривало два дні, програма яких була максимально насиченою для них. Упродовж цих днів дівчата проходили майстер-класи з акторства, ораторського мистецтва, хореографії, зустрічались із відомими черкащанами, письменниками та митцями. Окрім того красуні потрапили до рук професійних б’юті-майстрів, які чаклували над їхніми сценічними образами.

У фіналі ж – показували усе, чого навчились за ці дні: дефілювали у вечірніх сукнях і в національному одязі, представляли на розсуд глядачів візитку, виконували парний танець з партнерами.

Усі фіналістки виявились настільки творчими, талановитими та креативними, кажуть організатори, що обрати одну переможницю не змогли. Тож у 2020-му в Черкасах обрали одразу три «Міс Без обмежень», дві перших «Віце-міс» і дві другі «Віце-міс».

Одна із трьох дівчат, які отримали перемогу, – Юлія Михно з села Мельники Чорнобаївського району. Для дівчини цей конкурс – не перший, у 2018 році вона вже брала участь у всеукраїнській першості серед красунь на інвалідних візках у місті Краматорську. Там вона також стала переможницею. То ж цьогоріч перед виконанням конкурсних завдань хвилювання майже не було.

Нині ж дівчина радіє, що конкурс дістався і рідної Черкащини. Каже:

«Багатьом дівчаткам потрібен стимул і поштовх. Бо багато хто боїться зробити цей крок, а такі конкурси розкривають в тобі жінку, розвивають твої можливості і розширюють коло спілкування. Деякі дівчата проживають у селі, де немає доступності. А такі конкурси об’єднують, дають нові поштовхи і можливості».

Позмагатись у вправності на подіумі змогли цьогоріч і сивочолі красуні. Для них Черкаський територіальний центр надання соціальної допомоги провів конкурс краси для жінок старшого віку «Файна пані». Вік учасниць стартував від 60 років. Найстаршій – трохи за 80. Глядацька зала, яка зібрала вболівальників пані, також заповнена на третину. Усе – знову ж таки, з дотриманням основних карантинних норм. Втім, попри усі коронавірусні перепони на шляху до реалізації «Файної пані-2020», і учасниці, і організатори налаштовані оптимістично. Адже подібні заходи, кажуть, неабияк стимулюють радіти життю і не зважати на негатив.

Учасниці продемонстрували свої вміння у трьох конкурсних етапах: дефіле у вишиванках, домашньому завданні, де на допомогу бабусям прийшли їхні онуки, і у виході у вечірніх сукнях.

«Жінка прекрасна у будь-якому віці. А з часом до краси додається ще й розум, елегантність, таланти. Наші учасниці це, власне, й демонструють. Вони всі налаштовані на перемогу і ми їм допомагаємо, як можемо. Хочеться, щоб кожна з них посіла перше місце», – розповідає директорка територіального центру Альона Щербак.

Втім переможницю таки обрали одну. Решта ж «файних пані» також отримали відзнаки.

Коли Covid-19 відпустить світ – невідомо. Спрогнозувати це не можуть навіть учені. То ж ми маємо навчитись жити і працювати в нових для умовах. І відпочивати також. Хай незвично, незручно, але відпочивати: насолоджуватись улюбленою музикою, демонструвати свої таланти, досягати нових рівнів. І тим підтримувати місцевих працівників культури, які роблять усе можливе, а Черкаси звучали навіть у захисних масках.