У кінці листопада на вільнюському саміті українська влада сподівається підписати Угоду про асоціацію між нашою країною та ЄС. Серед її переваг чиновники називають спрощення візового режиму, покращення для бізнесу, судової системи. Натомість активісти громадської організації «Український вибір» вважають, що документ підписувати поки зарано. Бо він має чимало підводних каменів.
Микола Кушніров, лідер ініціативної групи ВГО «ВГР» «Український вибір»: «Внаслідок цього наша конституція, основний закон країни перетвориться на підзаконний акт законодавства Європейського Союзу. Це суперечить правовим засадам нашої держави, де конституція має вищу юридичну силу. Підписання угоди про асоціацію може стати найбільшою помилкою за всю історію незалежності України та загрожує втратою народного суверенітету»
Єдина можливість законно вирішити це питання, переконані активісти «Українського вибору», – скликати всенародний референдум. Мовляв, громада повинна знати всі переваги й недоліки такого союзу. А ще – побачити альтернативу ЄС і свідомо зробити вибір.
Василь Німченко, заступник голови Всеукраїнської ГО «Всеукраїнський громадський рух «Український вибір»: «Коли «Український вибір» каже: «Давайте ми подивимося на цю асоціацію, що ми будемо підписувати у Вільнюсі». Давайте ми почнемо з правового поля, соціального, гуманітарного й національних інтересів. Чому мовчать? Чому українці не знають, що з Литви, яка стала членом ЄС, виїхало 40% населення? То який же тут національний інтерес».
Фахівці «Українського вибору» попереджають: угода з ЄС матиме купу негативних наслідків – в економічній, гуманітарній і релігійній сферах. На їхню думку, вітчизняні товари не зможуть конкурувати із західними. А українські громадяни просто стануть в Європі дешевою робочою силою.
Микола Садовий, доктор педагогічних наук: «Чи можуть наші люди пристосуватися до того способу життя і навіщо це робити? 7 млн виїхали. Як вони там живуть? По-різному. Але абсолютна більшість людей, яка поїхала, там безумовно на другорядних роботах, важких, там, де мало платять»
Але найбільше хвилюють фахівців ідеологічні питання. Мовляв, західні принципи, стиль поведінки й життя українцям чужі. Тому нашій державі слід спрямовувати свої прагнення в бік ближчих за духом слов’янських країн.
Володимир Кізіма, доктор філософських наук АНУ: «На первом месте, я думаю, у нас стоит общинное начало, коллективизм, духовное единение. На Западе это называется отсутствием демократии и тоталитаризмом. Вот раз вы не индивидуалисты, значит, у вас нет демократии, и вы подчинены какому-то тоталитарному режиму обязательно. А это необязательно тоталитарный режим. У нас сильно чувство семейности, общинности. Об этом многие украинские авторы писали»
На жаль, констатують учені, в українських мас-медіа мало інформації про інший шлях розвитку України – інтеграцію євразійську – з Росією, Білорусією й Казахстаном. Саме таке об’єднання, на думку активістів «Українського вибору», є кращою альтернативою ЄС.
Сергій Кіяшко, академік Міжнародної академії слов’янських наук: «Нету информации. У нас много ее о том, что такое ЕС, и практически нет информации, что такое Таможенный союз, Евразийский Союз. Наша задача будет: сначала подготовить наше население, разъяснить ему, что это такое».
Активісти «Українського вибору» переконані: визначитись Україні, яка постійно стоїть на розпутті двох континентів і ментальностей, допоможе дискусія в суспільстві. Її «Український вибір» уже активно розпочав.
Сергій Кіяшко, академік Міжнародної академії слов’янських наук: «Нам нужно идти в Европу вместе с нашими евразийскими товарищами – Россией, Белоруссией, Казахстаном, где нас ждет наиболее благоприятное поле деятельности, где мы ничего не теряем. Когда нам говорят: «Давайте присоединяться к Европейскому Союзу и говорят: аналитики считают, что в ближайшее время ничего хорошего от этого мы не получим, я тогда задаю вопрос: «Если бы мне сказали: присоединяясь к ЕС, мы ничего не теряем, я б сказал: «Тогда надо подумать». А если я знаю, что мы ничего не приобретаем, а значит, на самом деле теряем, значит надо очень хорошо мыслить и обсуждать, в чем эта проблема».
