На війні загинув Павло Собко – відомий на Черкащині волонтер. Він загинув, як воїн 24 окремої механізованої бригади. Ворожа куля обірвала життя Павла: сина, чоловіка, батька двох дітей. Йому було 33 – вік Христа. Він загинув біля Попасної на руках у черкаського журналіста і теж воїна Олександра Носенка. Нині біля Попасної точаться важкі бої із російською ордою.
Черкащани в соцмережах діляться спогадами про Павла.
Павло Собко родом із села Ревбинці, колишнього Чорнобаївського району, а нині Іркліївської ТГ. Там живуть його батьки. Він закінчив школу, навчався в Херсонській державній морській академії. Був моряком далекого плавання. Працював на суднах електриком.
Волонтер із великої літери
З 2014 року, коли розпочалася російсько-українська війна на Сході країни, Павло активно почав займатися волонтерством. Часто закладав власні кошти, зароблені на морях, щоб придбати необхідне спорядження для військових. Зізнавався, що батько неодноразово казав йому: «Кидай цю справу, їдь заробляти гроші в плавання». Але вже наступного дня телефонував і просив продовжити допомагати українській армії.
Черкащанка Анастасія Коваль пригадує розмову із Павлом
Анастасія:– що тебе привело у волонтерство?
Павло:- не знаю
Анастасія:– була ж якась пускова точка?
Павло:– так, кум попросив картоплі…
Він був волонтером групи «Койоти». Весь час на передовій, за кермом свого старенького автомобіля. Любив зупинятися на АЗС десь по дорозі випити кави і поїсти хот-дог. Його допомога українській армії за ці роки вимірюється тоннами продуктів, спорядження, буржуйками…
Коли волонтерський рух трохи зменшив оберти, почав займатися допомогою дітям. Один із його останніх проектів – показ мультфільмів для категорійних діток у місцевих кінотеатрах.
З початком повномасштабної війни із росією пішов у місцеву тероборону, а потім вирішив йти на фронт.
«З початком повномаштабної війни прийняв для себе рішення – призупинити свою волонтерську роботу, і пішов в Тероборону Черкас. Протягом цих, 13 днів, наш підрозділ (який ми створили з давніх провірених друзів) виконує різноманітні задачі», – це його останній пост на сторінці в Фейсбуці.
Через 16 днів він загинув…
«Важко писати, важка втрата… Від кулі ворога загинув вірний друг України, наш побратим Павло Собко. Дізнався про цю трагедію зранку, але не вірив… До останнього сподівався на цю помилку… Сиджу в шоці, бачу на телефоні вхідний дзвінок, де вказано, що телефонує Пашка. І це були секунди віри і надії, що взявши трубку, я почую такий рідний голос побратима… Проте, дзвінок обірвав усе всередині: Павла телефон, але голос не його, і тяжкі слова, що він загинув…», – написав його друг і побратим по волонтерському цеху Юрій Кулик.
Організатор патріотичного фестивалю
Він був одним із організаторів фестивалю нескореної нації «Холодний Яр», який щороку проходить на Чигиринщині. Окрім безлічі організаційних задач він відповідав і за освітлення території та електрозабезпечення сцени. Як кажуть, працював за фахом.
Із 2018 року Павло Собко був заступником директора комунального підприємства «Міськсвітло».
Нині на небесах у Валхалі він разом із своїм однодумцем – іншим засновником і безмінним ведучим фестивалю – Юрієм Руфом.
Коли на фестивалі «Холодний Яр» його питали: «Працюєш?», він відповідав: «Відпочиваю». І додавав: «Відпочину, а потім знову на схід, везу допомогу».
Чоловік і батько двох милих дітей
Павло був одружений. Виховував двох діток: 6 та 7 років. Завжди патріотичне виховання: книжки – лише українською, мультфільми – лише українські. Шанував українські традиції, ходив до української церкви.
Черкащанка Анжела Котова пригадує: «Я завжди милувалася ним, як татом, коли він забирав свою малечу із садочка…наші діти ходили в одну групу. Я завжди тепло споглядала як він ставиться до своєї дружини. Він не був осторонь жодного питання. Він із перших днів війни обороняв нашу Україну. Він був нереально крутим волонтером ще задовго до цієї жахливої війни… Він був сповнений енергії і позитиву. Я не пам’ятаю його без гарного настрою»
Начальник обласного управління освіти Валерій Данилевський переконаний, що кожна із шкіл області матиме за честь носити ім’я відомого волонтера, люблячого чоловіка і справжнього воїна ПАВЛА СОБКА.
Родина Павла потребує допомоги.
Підтримати родину Собків можна за реквізитами (Радецька О.В.): 4731219642596369.
Спогади про Героя України збирав Сергій Кузляєв