Після декомунізації проблем із поверненням Черкасам їхнього "національного обличчя" поменшало лишень наполовину. Адже відповідний закон фактично обійшов питання "дерусифікації" і "розімперення" нашого та й багатьох інших населених пунктів. У сумарній "культурі пам’яті" черкаських вулиць ще бачимо очевидний перегин на користь російських (совєтських) діячів. Надто одіозними є згадування персонажів на кшталт Алєксандра Нєвского. Крім того, у місті дуже багато дублетів – тобто вулиць та провулків, названих однаково (вул. Нахімова і пров. Нахімова, наприклад). Тому Топонімічна комісія й Міська рада мають працювати й надалі, але тепер у звичайному режимі (пропозиції комісії – громадські слухання – розгляд виконкому – голосування ЧМР).
Громадськість Черкас знову розділена фактично на дві частини. Тільки тепер першу частину репрезентують активні черкасці, які прагнуть змін культурного середовища міста. А другу – ті, хто проти будь-яких змін у найменуваннях вулиць і провулків, адже піддалися на комуністичну агітацію, згідно з якою "нам навязывают не тех героев", "на це витрачають мільйони народних грошей", "тепер потрібно платити, щоб перереєструвати адресу" і моє "улюблене", часто від молодих розумників – "краще б на ці кошти дороги зробили". От тільки які кошти? Нагадаю: Топонімічна комісія працює як група експертів на громадських засадах, а заміна табличок на будинках і перехрестях закладена у комунальні послуги ще з 1991 року. "Паспортні" та інші проблеми це – міфи, вигадані безсовісними людьми.
З’явилася нещодавно і третя категорія громадян – бажаючих, як-то кажуть, "помахати кулаками після бою". До прикладу – позов пані Назаренко до судових органів, аби відмінити рішення міського голови про перейменування провулку Тельмана на вулицю братів Чучупак. Цей процес, як відомо, вона програла вже і в Київському апеляційному суді. Аби черкасці знали, як своєчасно взяти посильну участь в обговоренні перейменувань, ми власне максимально оприлюднюємо пропозиції Топкомісії і запрошуємо людей до обговорення. Цікаво, що комісія часто сама має декілька варіантів щодо заміни старих назв. Тобто усередині експертного середовища є конкуренція ідей, але вона конструктивна, творча, компромісна і власне така, яка виходить із розуміння, що перейменування однак не уникнути. Тому, користуючись нагодою, я запрошую черкасців, після відповідного оголошення громадських слухань, до обговорення перейменування таких вулиць та провулків (із нещодавнього засідання комісії):
– вулиця Крилова – на вул. Василя Стуса або полковника Болбочана
– провулок Чкалова – на вул. Юрія Тарасенка або Андрія Терещенка
– вулиця Нахімова – на вул. Андрія Терещенка або Юрія Тарасенка
– вулиця Ярославська – на вул. Євгена Коновальця або Федора Матушевського
– вулиця Якубовського – на вул. прикордонника Лазаренка або солдата Лазаренка
– вулиця Можайського – на вул. Степана Бандери
– провулок Стасова – на вул. старшини Бойка
– провулок Невського – на пров. Хмільник (історична назва)
– вулиця Невського – на вул. Олександра Маломужа або солдата Маломужа
– вулиця Стасова – на вул. Митрополита Липківського або Євгена Деслава
– вулиця Титова – на вул. Титарну (на честь "професії" титаря)
– провулок Пацаєва – на вул. Івана Сірка
– вулиця Пацаєва – на вул. Петра Дорошенка або гетьмана П. Дорошенка
– вулиця Добровольського – на вул. Сінну (історична) або гетьманів Скоропадських
– вулиця Волкова – на вул. Гетьмана Мазепи або Івана Мазепи.
