– Коли приїде сторожувати той американин? – запитує ксьондза Болеслава керівник господарства "Сирковіце" пан Зигмунт. – Мені бракує людей.
Американець – це я. 1999 року українські заробітчани на польському Помор'ї – дивина. Всі їдуть або у Варшаву, або в Краків.
Улітку замість комфортних номерів санаторію "Бетанія" ксьондз відправляє мене на хутір Сирковіце.
