додому Блоги Про патріотизм не на словах

Про патріотизм не на словах

0

Коли розпочалася війна, ми всі були до неї не готові… Почалися активні пошуки броників, касок, тепловізорів, оптики, амуніції тощо.

Одним із перших, хто прийшов на допомогу волонтерам і бійцям – підприємство "ТЕМП" під керівництвом Олександра Згіблова.

Бійці то наступали, то відступали – спальні мішки служили і ліжком, і обігрівом… Ті, що знаходили у спортивних магазинах були дорогими і маленькими. "ТЕМП" розробив спальні мішки з тканини, яка не промокала, могла вмістити бійця під 2 метри зростом разом з амуніцією! Першими, хто випробував на собі спальники – 3-й полк спецназу. Далі передавали всім – добробатам, Нацгвардії, ЗСУ, доки держава не стала забезпечувати.

Налагодили випуск розгрузок –– з індивідуальним підходом, для кожного підрозділу свої.

Буржуйки… Хто служив, той знає ціну буржуйкам, особливо взимку. Називати підрозділи – немає сенсу, передавали всім!

Матраци і подушки – сотнями штук в місяць відправляються на передок у бліндажі, окопи.

Про те, що, можливо, і не варто писати, але… Є особливі потреби у розвідників. Гарний ніж врятує не одне життя. Олександр Георгійович допомагає і тут.

Продукти харчування, ремонт машин, автозапчастини – цей перелік можна продовжити.

Над батальйоном "Донбас" взяли шефство з перших днів. Сиротенко Сергій, він же "Третій" – був особистим другом Згіблова… Коли він загинув, Згіблов сказав: "Я допоможу всім. Я зроблю все, щоб його сім’я отримала квартиру! Але на похорон я не піду… Так він завжди для мене залишиться живим"…

Прикордонники, ЗСУ, добробати, військово-морські сили України – всі знаходили підтримку від працівників "ТЕМПу"…

Впевнена, що Зіркам-Героям на небі, яких запалила проклята війна, боляче дивитись на те, як ми чубимось і не можемо знайти порозуміння, маючи спільну мету – вільна і незалежна Україна понад усе.

БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Exit mobile version