Сьогодні познайомився з персоналом нової поліції. Приємні, виховані, ввічливі.
Але ще вчити і вчити… Після 7 хвилин бесіди, в присутності 5-ти поліцейських один раптом вирішив мене обшукати "для нашої і Вашої безпеки". Пояснив їм м'яко різницю між обшуком і оглядом… не зрозуміли. Гаразд. Розставив руки і ноги і повернувся спиною…
Плутаються в термінах. Переконані, що якщо предмет у Вашій руці нагадує зброю, то це зброя. Довелося нагадати про існування поняття "зброя" і про правильність використання термінології.
Хлопці не можуть відрізнити бойовий револьвер від револьвера системи наган під патрон Флобера і не розуміють, що останній НЕ зброя.
Нагадувати їм, що на даний момент Закону про зброю в Україні не існує, а процес регулюється юридично сумнівним Наказом, і що сьогодні нарешті подано перший в історії України позов на цю тему, я не став. Забагато як для першого разу.
Стоять тактично правильно, прикриваючи один одного при можливому нестандартному розвитку ситуації, приїжджають швидко, очі чесні, бачу бажання розібратися, конфлікти сторін гасять добре. Навчали по явно американських інструкціях: фраза "чи є у Вас до мене якісь претензії? я відповідаю на ваші запитання, не чиню опір і співпрацюю з поліцією" діє магічно – посміхаються.
Правда, я так і не зрозумів питання "чи є у Вас документи на Вашу собаку", при тому що вони поки ще не розуміють які і навіщо… ну та ладно, навчаться. Мені сподобалося і моєму собаці теж.
