Особисто для себе маю 3 правила для соцмереж, яким слідую після 24 лютого:
Перше. Не писати “срачєутворюючих” постів, тобто таких, які 100% затригерять частину українців і зіткнуть лобами з іншою частиною. Саме тому ви не прочитаєте в мене нічого про арестовича, записочки з бажаннями, мовне питання або порошенка/зеленського. Хоча мені є шо сказать. НЕ час рвати одне одного, рвати треба мсклів. Тим паче зараз усі накручені, шо капець.
Друге. Не коментувати того, в чому я не компетентна. Саме тому ви не прочитаєте в мене нічого про воєнні дії чи стратегії, відставки в Уряді, обшуки в коломойського чи корупційні розслідування. Хоча інколи хочецця. Зараз надто тонкою може бути грань між “народним контролем” і ворожою ІПСО, для якої будь-яка наша зрадонька – їхня переможенька.
Третє. Інформувати, надихати, смішити, підтримувати і, навіть, разом попалакати – ось переважно годний контент під час війни. Саме тому ви не прочитаєте, як мене все за***ало, як я ненавиджу рсню і які існують люди-мудаки. У відчай якшо і впадаю, то не привселюдно)) Бо кількість гівна в інфопросторі примножувати не варто, його і так більш ніж достатньо, так можемо усі потонути.
І шо, майже рік уже тримаюся! Може коли де і зірвуся, то вже вибачайте.
- з посту в мережі Фейсбук