додому Блоги Дрібний епізод у Парижі, або слабакам руки не подають

Дрібний епізод у Парижі, або слабакам руки не подають

0

Банальна істина у тому, що у великій світовій політиці поважають сильних і завзятих, що мають дух і виразне почуття національної гідності, та готові затято захищати свої законні інтереси.

Слабака, що боїться створити дискомфорт "сильним світу цього", відстоюючи права свого народу, зокрема нагадуванням "світовим лідерам" про їхні гарантії та зобов'язання, зневажають та використовують.

Адже роздратування "стратегічних партнерів" такий безхребетник з гнучкою спиною на чолі держави боїться значно більше, ніж страждань та гніву власного народу.

Тож навіщо вирізняти такого президента серед натовпу десятків інших?

А те, що він президент країни, яка колись мала третій за розміром ядерний арсенал у світі – близько 2000 стратегічних ядерних боєголовок, що у 2,5 рази перевищував ядерний арсенал Великобританії, Франції та Китаю разом узятий, то хто ж йому винний, що він сам у своїй догідливості готовий впадати у зрадницьку амнезію.

Він сам чомусь у своїй запопадливості не заявляє з усіх міжнародних трибун, що агресія Росії проти України насправді підриває увесь світовий режим нерозповсюдження ядерної зброї.

Він сам чомусь відмовляється задавати "світовим лідерам" очевидне питання: який сигнал невиконання безпекових гарантій, даних Україні, посилає Північній Кореї, Ірану та іншим, які бачать приклад України, що віддала ядерну зброю і потерпає від російської агресії?

Він сам чомусь не нагадує Європі і світу, що без виконання міжнародних зобов'язань перед його країною – дотримання гарантій за Будапештським меморандумом – ядерна безпека у Європі і світі неможлива.

Тож він сам системно ігнорує надпотужну міжнародно-правову позицію, на яку має право його держава, не використовуючи її для захисту національних інтересів своєї країни.

Мабуть тому, що безхребетний і залежний слабак, що більше всього боїться невдоволення і гніву "сильних світу цього", від яких залежить і його особиста доля, і доля його мільярдних статків.

А для нас, українців, цей дрібний епізод у Парижі, є черговим великим нагадуванням того, що маємо брати свою долю у власні руки.

І самі "вигризати своє місце під сонцем" у цьому далеко не простому світі.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.

БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Exit mobile version