У мене відбувається збій у програмі, коли я читаю щось на кшталт: "я от такий мегачесний, порядний і тому я вирішив не балотуватися" чи "ой, який молодець, що не йдеш у депутати".
Люди, альо! У депутати якраз і мають йти чесні, порядні та відповідальні люди. Знаю, зараз буде мегабагато скептицизму з-приводу того, що туди доходять тільки крадії та хами. Погоджуюсь з тим, що такі люди є серед депутатів, але ж не тільки серед них, а і скрізь. Проте, проаналізувавши склад каденцій міської ради 2006, 2010 та 2014 років, з впевненістю можу стверджувати, що кількість порядних і відповідальних все-таки зростає. Так, ще не дійшло до більшості, на жаль, але якщо чесні й відповідальні будуть спостерігати збоку, то все так і залишиться.
Чесно скажу, що і переді мною стояв вибір йти чи не йти, оскільки депутатство відбирає багато часу, нервів і здійснюється на громадських засадах (комісії, сесії, виїзди і т.д.). Але усвідомлення то, що ніхто крім нас, переважило.
Дивлюсь на списки деяких партій і мені стає сумно, адже тут знову ті, хто не достойний бути депутатом, однак має всі шанси виграти. А все, зокрема через те, що багато порядних людей вирішили відсиджуватися вдома і критикувати владу з дивану. Звісно, що є люди, яким по їх сутні політика не є близькою, але ж тоді і аргументи відмови мають озвучуватися інші.
