Олексій Хуторний, ведучий: «У мене, як у кожного нормального черкащанина, всі гроші – на депозиті. І взагалі Черкаси – місто секонд-хендів. Тому в мене є 2 варіанти: або бути голим, або піти вдягнутися до секонд-хенду…».
У нас ці заклади чомусь називають якимись географічними термінами альбіонами або цілими планетами. Хтозна, може, це натяк на те, що невдовзі ці заклади заполонять всю землю?
Для багатьох черкащан походи сюди стали таким собі хобі. Домогосподарки замість того, щоб сидіти вдома, дивитися в ящик чи варити борщ, тепер ходять до секондів. Погодьтеся, це цікавіше, ніж нові пригоди Джеймса Бонда.
Хоча ціни в «бутіках» різняться, пахнуть вони однаково. Аби привабити більше клієнтів, власники магазинів напахчують одяг спеціальними парфумами. Всі, хто хоч раз почує цей прекрасний запах, ніколи і ні з чим його не сплутає. Проте це не єдина маркетингова технологія. Гіпнотизують відвідувачів і за допомогою аудіонаркотика.
А ще – це ціла пригода. Дехто заходить, щоб знайти чудернацькі речі й розважитись
Побічним ефектом секонд-хенду є те, що коли ти йдеш сюди за джинсами, то є ризик купити светр. А якщо шукатимеш светр, придбаєш сорочку.
Секонди – велика сила. Навіть наш оператор не втримався й зробив собі позачергову перерву.
Зазвичай, коли зустрічаєш людину в секонд хенді й запитуєш, як часто вона туди ходить, можна почути щось на кшталт:
– Перший раз випадково зайшли.
–Я вообще редко бываю, на работу себе вещи беру.
– Ви часто тут вдягаєтесь? – Та ні.
Дехто просто червоніє від таких запитань або тікає від об’єктива телекамери. А для декого перебування в секонд-хенді – процес настільки інтимний, що вони порівнюють його зі святая святих. Так і кажуть: ви ще б у туалеті познімали.
Деякі люди зайшли ще далі – вони навіть не називають секонд хенд секонд хендом. Заміняють їх модним, але незрозумілим французьким словом.
– Що означає слово «бутік»?
– Це модний одяг в одному екземплярі, здається.
– «Бутік», як тільки зазвучить, люди думають, що це щось гарне має бути.
– У мене асоціація з букетом якимось.
До речі, саме поняття «секонд-хенд» з’явилося в давній Англії, коли королі в нагороду за щось дарували довіреним особам одяг зі свого плеча. А людину, яка отримувала такий подарунок, називали «Друга рука» До речі, англійський секонд-хенд у нашій країні вважається найякіснішим.
День надходження товару в секонд-хенди нагадує олімпійські ігри. Дух той самий, але лозунг «головне не перемога, а участь» сюди не підходить.
Навіть коти знають, що в цьому магазині день оновлення товару – сьогодні.
На ганчір’я з гарним написом люди готові навіть проміняти свою обідню перерву.
Утім заходять до секонду не лише любителі гарно вдягнутися, а й ті, хто бажають підзаробити. Купують одяг, антикваріат або прикраси за якусь сотню гривень. А потім продають їх в Інтернеті в десять, а то й у сто разів дорожче.
Трапляються тут і не надто піднесені речі. Такі, що ніколи навіть і не подумав би за ними сюди йти.
– Із секс-шопу люди речі купують?
– Купляють. Зараз у нас навіть є річ. Але ми не може у весь зріст надути. Це непристойно. Це он той чоловік-лялька. Є знайома, яка приходить і купує тільки такі речі. Можна купляти такі речі у нас. Вони нові, незаїжджені.
Якби я був на місці цієї знайомої й купував таку річ, то останній коментар мене дуже заспокоїв би.
Вдягати одяг із секонду – це чудовий спосіб виділитись із натовпу. Кажуть, там можна зустріти речі, яких не знайдеш в жодному іншому магазині. Будьте певні – якщо навіть люди не звернуть уваги на оригінальну модель вашої кофти, то вас обов’язково помітять через запах.
