Уже за півроку в Черкасах може зникнути міська санітарно-епідеміологічна служба. Хто цьому сприяє, кому це вигідно та до яких наслідків для громадян це призведе, розповів в інтерв’ю vikka.ua, можливо, останній у місті головний державний санітарний лікар Черкас Василь Загородній.
– У 2011 році ухвалено постанову Кабінету Міністрів від 14.11 №1184 "Про затвердження граничної чисельності працівників територіальних органів центральних органів виконавчої влади". Відповідно до цієї постанови, проведено скорочення Державної санепідемслужби України на 50 %. У Черкасах скоротили на 72 % із врахуванням того, що повністю ліквідована міська дезінфекційна станція, яка була у складі санепідемслужби міста.
Постановою Кабміну від 10 вересня 2014 року №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" передбачається реорганізація Державної санітарно-епідеміологічної служби з розділенням її на частини і приєднанням до інших служб. Фактично, передбачається ліквідація санепідемслужби.
Проте сьогоднішня система охорони здоров'я в Україні, до якої належить і СЕС, – це єдиний нерозривний механізм від профілактики захворювань до їхнього лікування. Після вилучення з цієї системи основного інструменту профілактики, тобто санепідемслужби, Міністерство охорони здоров'я можна буде називати "міністерством лікування хвороб", бо профілактикою займатися там ніхто не буде.
Тим самим в Україні буде проігноровано конституційні положення та стратегія Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) щодо зміцнення потенціалу профілактичної медицини та громадського здоров'я. На думку фахівців СЕС, позитивні процеси в суспільстві, що очікуються від постанови №442, будуть знівельовані негативними тенденціями, які ми вже сьогодні бачимо.
– Які саме?
– Наведу такий приклад. У 2012 році, коли тільки почали реорганізацію СЕС, в Україні було зареєстровано 28 спалахів масових гострих кишкових інфекцій і харчових отруєнь. У 2013 році таких масових спалахів і харчових отруєнь уже було зареєстровано 48. А в 2014 році, коли вже фактично нам заборонили будь-які перевірки з серпня, в Україні зареєстровано 67 спалахів гострих кишкових інфекцій та масових харчових отруєнь.
Зокрема сальмонельоз, гастроентероколіти встановленої та невстановленої етіології тощо. Постраждало (захворіло) 1215 осіб, серед яких 570 дітей. Витрати на лікування цих хворих склали торік понад 3 мільйони гривень.
І це при умові, що Крим і Севастополь, які завжди звітувалися окремо, зараз не подають інформацію. А там, зазвичай, захворюваність і кількість спалахів досить висока, тому що жаркий клімат, велика кількість відпочивальників була тощо.
Мало того, уже в нинішньому році, у січні, по Україні зареєстровано 7 спалахів гострих кишкових інфекцій. Зокрема, один спалах у Черкаській області – у Драбівському районі. Там на поминальному обіді отруїлися люди: 15 осіб потрапили до інфекційної лікарні.
"У Києві водоканал тижнями не контролював якість питної води"
– А ситуація з масовим отруєнням водою з кранів у Києві…
– Так, із початком цього року вже в Києві сталося масове захворювання населення у зв’язку з тим, що до водопровідних кранів потрапила стічна вода. Це результат чого? На мою думку, як фахівця СЕС, це сталося внаслідок того, що ніхто не здійснює контроль за якістю води, що постачається. А Київський міськводоканал, який зобов’язаний контролювати якість питної води щодня, знаючи про те, що санепідемслужба не буде нічого контролювати, бо накладено мораторій на будь-які перевірки, теж не контролював якість. І до водопровідного крану потрапила стічна вода.
У результаті офіційно захворіло 148 осіб, із них – 115 дітей. Але ми достеменно знаємо, що там їх значно більше, тому що в лікарню потрапляють переважно діти, а дорослі купують медикаменти самостійно і лікуються самотужки вдома. Як бачимо зі ЗМІ, вони говорять, що хворіють цілими будинками багатоповерховими.
– Виходить так, що на Черкаському водоканалі ви зараз не проводите жодних перевірок. Чи може скластися така ситуація, як у Києві, коли до питної води потраплять стічні води або якісь інші шкідливі речовини?
– Заради справедливості хочу сказати, що директор Черкаського водоканалу – надзвичайно відповідальна людина. Але у нього працює маса людей, і людський фактор також може спрацювати, як спрацював у Києві. Там водоканал, який подає воду, повинен контролювати якість питної води щодня і щогодини, і в разі погіршення вживати заходи з недопущення, навіть до припинення подачі неякісної питної води.
У Києві останній спалах засвідчив те, що водоканал не контролював якість питної води. Причому десь кілька тижнів. Тому що люди скаржилися ще до Нового року про те, що вода з водопроводу має запах каналізації. Ніхто не реагував із водоканалу.
Я впевнений, що там зверталися і в Держсанепідемслужбу з цього питання, але, очевидно, у СЕС відповіли, що через мораторій не мають права проводити перевірки органів господарської діяльності. І навіть тоді, коли це несе загрозу життю та здоров'ю людини. Це – нонсенс.
СЕС не зможе встановлювати профзахворювання
– Але ж цей закон про мораторій нібито мав унеможливити корупційну складову. Тобто таку ситуацію, коли СЕС, пожежники чи інші перевіряючі органи приходять на підприємство, там дають хабар, вони пишуть, що все нормально і до побачення…
– Так, це на словах. Але ви приведіть мені хоч один приклад, скажімо, по місту Черкаси, де мали місце такі факти, були порушені кримінальні справи, були притягнуті до відповідальності. Нема такого і не було. Це все надумано для того, щоб відволікти увагу від решти.
Хто тут що і на чому може отримати? Якщо говорити про те, що до реорганізації в нас було 237 працюючих, то до перевірки об’єктів із продуктами харчування мало відношення всього 11 осіб. Решта займалися атмосферним повітрям, водою водоймищ, водою водопровідною, умовами праці, інфекційними захворюваннями. Де там що можна взяти? Це говорити можуть тільки ті люди, які абсолютно не володіють інформацією, чим займається СЕС.
Уявіть собі, станом на сьогодні ми вже півроку не проводимо державного санітарного нагляду на підприємствах промисловості. Працюють люди у шкідливих умовах праці. Раніше, коли ми здійснювали державний санітарний нагляд, ми мали результати лабораторних досліджень і забруднення повітря робочої зони, і шумові характеристики, рівень електромагнітного поля, вібрація тощо.
Якщо людина захворювала і йшла до лікаря, йому встановлювали захворювання і підозрювали, що воно пов’язане з професійною діяльністю, ішов запит нам, ми складали санепідеміологічну характеристику цій людині і встановлювали профзахворювання. Пройде час, коли ми цих даних не матимемо, людина отримає каліцтво на виробництві, лікар запідозрить це, направить нам, а ми писатимемо про відсутність лабораторних досліджень. У результаті людина не зможе отримати професійну патологію і доказати, що це пов’язано з виробництвом.
– Підприємці скаржаться, що на них навіть після введення мораторію тиснуть…
– То хто на них тисне, в чому і де? Якщо в нашому міському управлінні СЕС із серпня працювало 4-5 осіб, не виходячи з цього приміщення. Тільки за зверненням підприємців і з дозволу Кабінету міністрів ми можемо проводити перевірки. Однак ми скільки не писали в уряд, але жодного такого дозволу так і не отримали.
Звісно, їм зручно зараз працювати: не виконують санітарні норми умов праці, забруднюють навколишнє середовище, не створили належних побутових умов на виробництві, відпустки дають тільки за власний рахунок, лікарняні не оплачують і ще платять невисокі зарплати, а решту в конвертах. У результаті людина повністю соціально не захищена.
"Якщо СЕС ліквідують, ситуація з інфекціями буде непрогнозованою"
– Які ще наслідки можуть бути для населення?
– Це призводитиме до того, що ця кількість захворювань буде значно зростати і спалахи інфекцій частішатимуть.
Я знаю достеменно, що санітарно-епідеміологічна служба у 1923 році створювалася не заради посад для когось, а для боротьби з інфекціями, які тоді лютували на території сучасної України.
Сьогодні, якщо санепідемслужбу буде ліквідовано, а все йде до того, що її буде ліквідовано, ситуація буде непрогнозованою. І цього не можна не бачити. Але, на жаль, поки що нас не чують.
Ми отримали відповідь від тимчасово виконуючого обов’язки голови Держсанепідемслужби. Він пише, що "унаслідок припинення роботи СЕС на фоні послабленого популяційного імунітету через низький рівень вакцинації (менше 40% населення, яке їй підлягає, в 2014 році), прогнозована кількість випадків інфекційних хвороб на 2015 рік подвоїться, і становитиме 12,4 млн осіб із відповідними фінансовими затратами до 20 млрд грн.".
– Щодо вакцинації, то дуже часто батьки відмовляються робити щеплення через сумнівну якість вакцин…
Вакцинація, яка проводилася в нашій державі до 2012 року, теж контролювалася Держсанепідемслужбою. І таких низьких показників як 40% не було ніколи. Були 63%, 70%, а потрібно, щоб було не менше 95%, але такої низької не було.
Крім того, ми контролювали дотримання холодового ланцюга. Сьогодні цього контролю з нашого боку немає, бо в нас ці повноваження також забрали, і передали центральним районним лікарням та обласним лікарням. Вони отримують, розподіляють і видають ці вакцини, і певною мірою несуть відповідальність за те, чим щеплюють дітей. Ми до цього зараз відношення не маємо.
Звичайно, я вважаю, що це теж неправильно, тому що лікувальна медицина повинна займатися лікуванням, а профілактична медицина – профілактикою.
– Чи інформували про можливі негативні наслідки реорганізації СЕС керівництво держави?
Ми підготували звернення до прем’єр-міністра Арсенія Яценюка із тим, що можуть бути проблеми і вже вони є, і що потрібно це вирішувати. Ми отримали вже відповідь за підписом т. в. о. голови Державної санепідемслужби, де він говорить, що "Державна СЕС неодноразово звертала увагу на те, що беззастережне виконання цієї 442-ї постанови, якою передбачено приєднання санепідемслужби до Служби з питань безпеки харчових продуктів, унеможливить виконання завдань, які стоять перед службою: прогнозування, попередження, профілактика, локалізація та ідентифікація інфекційних захворювань та отруєнь".
Адже епідеміологів віддадуть до однієї служби, гігієністів харчування до іншої, гігієністів праці – до третьої служби. У результаті не буде того, що є зараз. Це, безумовно, призведе до того, що така злагоджена система державного санепідеміологічного нагляду, яка існувала протягом 90 років, ефективно працювати не буде.
У нашій державі ще при минулій владі, тобто ще при Януковичу, був узятий курс на знищення санітарно-епідеміологічної служби, і в неї потихеньку почали забирати повноваження тощо. Далі воно продовжується і зараз.
Згідно з програмою реформ-2020 президента, в охороні здоров'я до 2020 року має бути досягнуто середня тривалість життя в Україні 73 роки. При відсутності профілактики, яку зараз практично нівелюють і, м’яко кажучи, знищують, то досягти цього показника буде дуже важко.
Бо не медикаментами хворих треба дотягувати до такого віку, а тим, щоби людина не мала шкідливих факторів впливу навколишнього середовища, працювала в безпечних умовах, споживала якісні харчові продукти, воду, дихала чистим атмосферним повітрям. От тоді вона буде здорова, і доживатиме не тільки до 73 років, а й більше.
Наприклад, ще 9 років тому в Україні кожен 50-й був хворим на рак. На той час у світі – кожен 270-й. Станом на сьогодні в Україні вже хворий на рак кожен 42-й. Якщо ми так далі підемо, то через певний проміжок часу буде кожен 32-й, 22-й, а потім, можливо, і кожен 2-й. Якщо нічого не буде змінюватися.
"Влада виконує замовлення бізнесу"
– Якщо всі ці перевірки не проводитиме ваша служба, то хтось же ж все одно має їх здійснювати? На що розраховує держава?
– Вони хочуть об'єднати частину СЕС із ветеринарною службою і створити службу з контролю якості харчових продуктів. Обіцяли зробити це до Нового року, але досі цього немає. Однак, розірвавши санепідемслужбу як єдине ціле, вивівши її з підпорядкування Міністерства охорони здоров'я, це вже буде не знаю що… Що робитимуть наші фахівці з ветеринарами? Ще частину хочуть приєднати до служби охорони праці.
СЕС – це унікальна служба тим, що має базові науково-дослідні інститути, які розробляють нормативи для безпеки і здоров'я людини та контролює їх, маючи ще факультети, що готують спеціалістів. А також має санепідеміологічні служби на місцях, які були до 2012 року.
Якщо вони розірвуть ще й те, що є зараз у службі, то тоді взагалі – "туши світло". Спочатку буде знищена служба, потім зникнуть факультети, а потім і науково-дослідні інститути, і, відповідно, фахівці.
– Чи готуєте зараз ще якісь звернення щодо цієї ситуації?
– Так, хочу звернутися до черкаського народного депутата Олега Петренка і голови комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я, щоб ці питання піднімали ще й у парламенті.
Якщо хтось думає, що я борюся за своє місце роботи, то я вже маю пропозиції щодо переходу на іншу роботу. У мене є науковий ступінь кандидата медичних наук, тому запрошують на викладацьку роботу. Крім того, вже маю пенсію, бо нам як держслужбовцям дали можливість оформити пенсію за вислугою років. Тому я можу спокійно піти і забути.
Однак, те, що руйнується санітарно-епідеміологічна служба – це для держави не буде йти на користь, і в першу чергу на користь наших громадян.
– Кому це може бути вигідно?
– Це пов’язано з тим, що у нас влада і бізнес – партнери. Бізнес замовляє через свої лобі закони, які йдуть на користь тільки бізнесу, а не громадян. І поки так буде, то покращення здоров'я людей не буде. Тому що тими законами не передбачається профілактична спрямованість і безпека громадян.
Наприклад, закон "Про особливості здійснення державного нагляду за підприємцями, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування". Їх уже давно ми не маємо права перевіряти, бо вони вважаються "спрощенцями". Вибачте мене, якщо вони виробляють продукцію, яка споживається жителями нашої держави, і ця продукція може завдати шкоди нашому здоров'ю, або навіть нести небезпеку життю людини, особливо підростаючого покоління.
То чому їх не повинні перевіряти і не вказувати на те, що ви неправильно робите, не дотримуєтесь санітарно-епідеміологічних норм і правил, що призводить до того, що люди отруюються і хворіють? Яке має відношення спрощена чи не спрощена система оподаткування до того, що вони повинні виготовляти безпечні продукти харчування? Це ж неправильно.
А закон "Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності", який передбачає при перевірці будь-кого повідомляти за 10 днів про те, що прийдуть перевіряти. Для кого це потрібно? Яка ефективність такої перевірки? Тому, я вважаю, що якщо ухвалюються такі закони, то дійсно краще "кончити" цю службу і нехай буде так, як буде.
"Через півроку санепідемслужби в Черкасах не буде"
– Скільки конкретно скоротили людей у міській СЕС станом на сьогодні?
– Раніше було 237 співробітників, а зараз в управлінні працює 24 людини і 75 осіб у лабораторному центрі, який теж відділили. Я вважаю, що відділяти лабораторію від управління – це велика помилка. Тому що ми працювали тоді як одна ланка. Виникає проблема, ми підключаємо лабораторію, а зараз у них там своє керівництво, безлад: проблеми з повірками приладів, матеріально-технічною забезпеченістю тощо.
Ми тепер не є юридичною особою, у нас багато приміщень вільних, навіть бухгалтерії немає. Стали тепер Черкаським управлінням Головного управління Державної санітарно-епідеміологічної служби в Черкаській області, а раніше були санстанцією, мали бухгалтерію, покращували матеріально-технічну базу так, як вважали за потрібне. І наша матеріально-технічна база міської санстанції була одна з найкращих в Україні: у 2006 році наш лабораторний підрозділ був визнаний кращим в Україні.
Сьогодні ми всі одинакові, у "злиднях", на ситуацію практично не впливаємо. Раніше фінансувалися з держбюджету, але в нас було право надавати платні послуги. За рахунок чого ми заробляли? Коли підприємство чи підприємець не мали своєї лабораторії, а повинні контролювати якість своєї продукції, умови праці на виробництві, то вони заключали угоду з нами і ми контролювали все це. Видавали їм результати, а вони відповідно платили за це гроші на наш рахунок. І таким чином ми купували все, що нам необхідно і виплачували людям зарплату.
Сьогодні це дуже скоротилося, бо ми не перевіряємо і не спонукаємо їх до контролю якості своєї продукції та дотримання належних умов праці.
У результаті, наведу приклад, у Черкасах продають питну воду з бочок. Вони зобов’язані щодня контролювати якість питної води, яка реалізується населенню. Нині ми не можемо вплинути на них, бо їх не перевіряємо, тож не знаємо, яка там якість цієї води.
А що їм? Оце рік протрималися, ніхто нічого, СЕС не перевіряла, та й у цьому році не буде перевіряти, то, можливо, можна не ту воду набирати з артезіанської свердловини, а десь набрати з водопровідної мережі і привезти – хто там знатиме? А люди платять гроші.
Ми до 2012 року знімали з реалізації до 90 тонн недоброякісних харчових продуктів, які люди не споживали в силу тих обставин, що ми знімали з реалізації. Торік через ухвалення низки законів нами знято з реалізації аж 17,6 кг продукції. Думаєте, її стали менше виробляти? Ні, її люди з'їдають. Тому ті захворювання інфекційні і зростають постійно.
– Коли ви прогнозуєте повну ліквідацію СЕС у Черкасах?
– Я думаю, що вже найближчим часом не буду головним державним санітарним лікарем міста. Очевидно, що й посада така буде ліквідована взагалі.
Узагалі ліквідація СЕС мала відбутися ще до Нового року, але наприкінці 2014-го створили комісію з реорганізації, і дали півроку на її проведення. Тобто десь на початку червня 2015 року, якщо буде виконана ця постанова Кабміну, то санепідемслужби в місті не буде.
Анатолій Бабак, vikka.ua
