Два роки тому бухгалтерка з Тального Альона Косменюк змінила елегантні туфлі на берці, а сукні – на камуфляж. Жінка долучилась до військових лав і стала на захист рідної землі.
Зараз вона проходить навчання – злагодження військ на полігоні у м. Яворів Львівської області. А вдома на черкащанку чекають рідні люди: мама, брат, дві донечки та два маленьких внуки. Про те, чому пішла воювати – Альона розповіла кореспондентам видання «Вісті Черкащини».
Народилась Альона Віталіївна в Тальному у 1974 році. Закінчила школу, пішла навчатися у Тальнівський будівельно-економічний коледж. Потім професійна діяльність – працювала бухгалтером у різних організаціях. У відділі освіти – з 2002 року. З 2019 року, коли пішла служити, освоїла ще одну професію – зв’язківця. Для цього проходила КНБ в Десні та фахову підготовку в Полтаві. Яка професія більше подобається, – сказати затрудняється.
«Бухгалтером я пропрацювала багато років. А зв’язківцем зовсім мало, це повністю нове для мене, – зізнається пані Альона. – Ясна річ, перейти з життя громадянського на військове – непросто. Важко фізично, морально й психологічно».
Контракт тальнівчанка підписала 30 жовтня 2019 року. Каже – причин на те можна назвати багато.
«Насамперед я хочу, щоб мої діти й внуки жили в мирі і спокої. Також забажала змін у житті, захотілося спробувати щось нового, адреналіну», – каже Альона.
Її брат Юрій у цьому теж відіграв неабияку роль – сам військовослужбовець зі стажем, радив і сестрі підписати контракт та йти служити до нього.
Альона Косменюк розповідає: жінок у військовій частині небагато, усіх поважають.
«Нас ніхто не ображає, навпаки, хоч і панує гендерна рівність, та ми маємо деякі привілеї. Нас шанують і цінують. Зі святами вітають, шоколад і квіти дарують, як у мирному житті. Якщо на пункті постійної дислокації військові живуть у гуртожитках покращеного типу, де є всі умови, то на Сході по-різному», – зазначає черкащанка.
Також додає, що доводилось жити і в бліндажах: «Людина прилаштовується до будь-яких умов, навіть до найбільш екстремальних».
Одну ротацію в зоні проведення бойових дій Косменюк вже пройшла – в Донецькій області. Зараз готується до наступної. Та щоб там не було, жінка залишається жінкою: підведені очі, манікюр та підфарбовані брови – обов’язково. Мовляв, знай наших – «тримаємо марку завжди».
На запитання «Що змінила війна?» відповідає коротко:
«Багато чого змінила. Війна – це смерть, це страшно, та я жодного разу не шкодую, що пішла. Я переоцінила моральні цінності. Розумію, що у житті не все дається просто й на блюдечку».
Як повідомляв сайт vikka.ua, черкаська волонтерка розповіла про духовну підтримку військових на Донбасі.
