За підтримки Українського культурного фонду завершились зйомки першого тизера українського фільму "Яків" про реального чоловіка Якова Дробота, який на посаді голови колгоспу у селі Великий Хутір на Черкащині рятував людей від Голодомору, не допустивши смертей і канібалізму. Про те, що означає працювати з такою історією, та чому зараз, на третьому році роботи над фільмом все ще незрозуміло, коли вдасться його завершити, журналістам "Радіо Свобода" розповіла режисерка стрічки Вікторія Трофіменко.
"Ця історія не є типовою для того періоду. У селі був голод, але Яків Дробот максимально стримав його і врятував життя майже 3000 жителів. Такі випадки під час Голодомору не були поодинокими, коли голови колгоспів таємно рятували людей, але здебільшого хтось знаходився, хто їх "здавав", і цих рятівників висилала або розстрілювала радянська влада. А у випадку Дробота село об’єдналось і ніхто його не зрадив, попри те, що коли створювався колгосп, багато людей було проти. На мій погляд, цим унікальне, власне, це село, яке, незважаючи на всі суперечності, змогло вижити", − повідомила Вікторія Трофіменко.
Яків – сильна людина, яка мала якісь свої політичні погляди та ідеали, але зреклася їх заради гуманізму. Він не змінює один прапор на інший, для нього стає найвищою цінністю − життя людини.
"Я їздила у Великий Хутір і мені стала у пригоді книжка харківського журналіста Віктора Козоріза, який є вихідцем із цього села і описав його історію, зокрема, і в період Голодомору. Там зібрана архівна інформація, яка мені дуже допомогла. Також я консультувалася з автором з певних питань", − підкреслила режисерка.
Насправді про Якова Дробота не так багато інформації залишилося. Він був досить контраверсійною особистістю, тому було важливо, щоб його історія була розказана максимально правдиво. Вікторія Трофіменко працювала над нею достатньо довго, потім давала сценарій читати історикам, які сказали, що все написане можна підтвердити документально і що така історія справді була.
"Я також була в контакті із внучатим небожем Якова Дробота, онуком його сестри. Прямих нащадків не залишилося. Синові Дробота змінили ім’я і по-батькові, щоб його не переслідували, так він вижив тоді, але дітей у нього не було", − зауважила Вікторія Трофіменко.
Зазначимо, що саме кіно поки не знімали, і невідомо, чи зніматимуть. У серпні група пройшла пітчинг Держкіно, начебто було затверджено фінансування, але потім відбувся перегляд цього рішення, і стрічка потрапила до списку тих, кого не підтримують цього року.
"Ми маємо пітчингуватися наступного року, тому було важливо зняти цей тизер, щоб знайти гроші на фільм", − додала режисера стрічки.
Зйомки тизера тривали чотири дні у селі Прихідьки на Полтавщині, а також у Ніжиловичах та Плахтянці на Київщині.
"Якби ми отримали фінансування, яке нам обіцяли, то вже готовий фільм міг би вийти у прокат у 2021-му, але тепер незрозуміло, взагалі, про які дати можна говорити", − зазначила Вікторія Трофіменко.
"Козацький край" доповнює інформацію про подальшу долю Якова Дробота: у 1943 році під час гітлерівської окупації 41-річний колишній голова "Незаможника" був схоплений гестапо і розстріляний у місті Золотоноша.
Як повідомляв сайт vikka.ua, автори фільму про Голодомор просять черкасців поділитися історіями того часу.
Будьте завжди в курсі найсвіжіших новин – підписуйтесь на наш канал в Telegram!
