Україна – парламентсько-президентська республіка. Головними владними інституціями нашої держави є Верховна Рада, Президент та уряд.
Верховна Рада – є єдиним органом законодавчої влади
Основною її функцією є ухвалення законів.
У Верховній Раді має бути створено коаліцію парламентських фракцій, яка пропонує кандидатуру прем'єр-міністра. Цю кандидатуру Президент подає для розгляду та затвердження парламентом.
Крім законотворчої, Верховна Рада має інші важливі функції та повноваження, які роблять її найвпливовішою державною інституцією, а саме:
– затвердження державного бюджету і контроль за його виконанням;
– призначення за поданням Президента міністра оборони,міністра закордонних справ та їх звільнення;
– призначення на посаду та звільнення з посади за поданням Президента голови Служби безпеки України;
– надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом Генерального прокурора; висловлення недовіри Генеральному прокуророві, що тягне за собою його відставку;
– призначення за поданням прем'єр-міністра інших членів Кабінету Міністрів та керівників низки інших центральних органів виконавчої влади та їх звільнення;
– призначення на посаду керівника Національного банку України за поданням Президента;
– ратифікація міжнародних договорів України та їх денонсація;
– оголошення за поданням Президента стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України;
– затвердження за зверненням Президента указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію.
Президент України є главою держави і виступає від її імені
До основних сфер відповідальності Президента належать:
– зовнішня політика;
– політика у сфері безпеки та оборони.
Зокрема, Президент:
– представляє державу в міжнародних відносинах та здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю України;
– призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях;
– є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил, призначає на посади та звільняє з посад вище командування ЗСУ;
– вносить до парламенту подання про оголошення стану війни у разі збройної агресії проти України та ухвалює рішення про використання армії;
– ухвалює рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях;
– очолює Раду національної безпеки і оборони України;
– може подавати до парламенту законопроекти;
– має право вето щодо ухвалених парламентом законів (крім законів про внесення змін до Конституції) з наступним поверненням їх на повторний розгляд парламенту;
– зупиняє дію актів Кабінету Міністрів з мотивів невідповідності Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду;
– пропонує кандидатури міністра оборони, міністра закордонних справ, голови Служби безпеки та Генерального прокурора.
Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади
Кабмін відповідальний перед Президентом і Верховною Радою, підконтрольний і підзвітний парламенту.
Компетенція уряду поширюється на такі сфери державної політики:
– фінансову, цінову, інвестиційну;
– податкову та митну;
– праці й зайнятості населення, соціального захисту;
– освіти, науки, культури, охорони природи;
– зовнішньоекономічну та інші.
Зокрема, до компетенції уряду відносяться такі питання:
– розміри тарифів на комунальні послуги;
– розмір стипендій та пенсій;
– ремонт доріг;
– фінансування шкіл, дитячих садочків чи лікарень;
– рівень зарплат чи субсидій.
Оцінюючи заяви та обіцянки кандидатів у президенти, виборцю варто ставити наступні запитання:
– чи має місце прямий зв’язок між обіцянкою кандидата і повноваженнями та сферами відповідальності Президента?
– якщо немає прямого зв’язку, то як саме кандидат збирається свою обіцянку виконати?;
– наскільки новий президент буде спроможним у важливих кадрових змінах, потрібних для виконання його передвиборчих обіцянок?
При цьому слід пам'ятати:
– основні сфери повноважень Президента – зовнішня політика, безпека та оборона;
– Президент може подавати до парламенту законопроекти у сферах, які не стосуються його прямих повноважень;
– у виконанні багатьох своїх повноважень та функцій Президент залежить від Верховної Ради;
– Президент не може призначати чи змінювати прем'єра та міністрів;
– Президент може ветувати ухвалені Верховною Радою закони та зупиняти акти Кабінету Міністрів у будь-якій сфері, однак це не означає їх остаточного скасування.
Матеріал підготовлено в межах проекту "Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа", що втілюється польським Фондом міжнародної солідарності у співпраці з українськими громадськими організаціями "Інтерньюз-Україна" та "Товариство Лева". Проект реалізується за кошти Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), а також за кошти Програми "Підтримка демократії", що у свою чергу фінансується з Програми польського співробітництва задля розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща.