Що таке краса? Над цим питанням тисячами років мудрують філософи, філологи та інші теоретики. До Міжнародного дня краси сайт vikka.ua поспілкувався із черкащанами, які мають власне уявлення про красу – із особистого професійного та життєвого досвіду.
Анастасія Кудрявцева, візажист, бровіст:
Краса – це наповнення себе емоціями та враженнями через відчуття оточуючого світу . Не можна сказати більш конкретно, адже поняття дуже абстрактне. Краще відштовхуватись від конкретної краси. Наприклад, краси природи або людей.
Для мене в роботі основне завдання – зберегти натуральну красу і підкреслити її. Не змінити людину, а транслювати її індивідуальність через маленькі хитрощі макіяжу.
Олексій Бадер, фотограф:
У моєму розумінні краса – це насамперед щирість. Чим менше масок, тим більш красива людина. У процесі фотосесії я допомагаю людині позбутися цих масок. Розмовою, довірою і знов-таки, власним щирим ставленням. Тоді вдаються красиві фотографії.
Григорій Сторожук, декоратор:
Краса – це гармонія. Коли всі елементи пасують один одному, відсутній «шум», що відволікає увагу від головного.
Правила краси словами декоратора – це коли тобі нічого не ріже око. Безліч комбінацій матеріалів, кольорів, фактур і форм, рознесених у вище/нижче, правіше/лівіше і ще одну квіточку в куточок. Але водночас усі ці елементи на своєму місці та мають своє значення. Як у дитячій мозаїці, якою грався в дитинстві, по результату завжди було зрозуміло, гарно чи не гарно!
Краса незалежна від трендів і моди. Але дуже залежна від досвіду, напрацьованого чуття стилю та балансу в кількості красивих деталей на проекті. Над цим і працюю щодня.
Дмитро Бур’ян, скульптор:
Для мене канон краси – це довершена форма, що вабить погляд. Щось прекрасне: чи це гарна жінка, чи скульптура або картина. Гармонія поєднань деталей, що ідеальні окремо і в цілому.
Світлана Селезньова, фотографка:
Для мене краса – це суб’єктивна штука. Люди ДЛЯ МЕНЕ красиві, коли приймають себе. Розуміють себе. Або, принаймні, намагаються це зробити. Пробують дивитись на себе не критично, без оцінки. Як є. «Я є. І цього вже достатньо». Тоді людина виглядає в кадрі собою, а не пародією на якісь стандарти.
Проте я розумію, що в соціумі таки існують стандарти краси. Ці стандарти – не стабільні. Вони змінюються разом з епохою, разом зі змінами в культурі. І я, як фотограф, ці стандарти добре знаю. І знаю як будь-яке обличчя, будь-яку фігуру наблизити до цих стандартів через світло, позу, ракурс, одяг… навіть через вибір локації для фотосесії – її фактури, кольори… Бо всі ми (жоден з нас не виключення) є носіями цих стандартів. Тому шо всі ми живемо в одному і тому ж соціумі. З цієї причини, глобально красиве чи некрасиве кожен з нас сприймає приблизно однаково. З деякою поправкою на смак, виховання і цінності. Тому я в своїх роботі керуюсь таким принципом: з опорою на свої вміння і досвід показати клієнту його унікальну красу.
Руслана Мірзоєва, лікарка-косметолог:
Особисто для мене краса – це природність. Я люблю красивих від природи людей. Можу сказати що кожна людина красива по особливому, по своєму… Я не підтримую штучний еталон краси нинішнього світу. Я вважаю, що бажання бути схожим на когось, або «стадний рефлекс» не що інше, як демонстрація власної невпевненості в собі і відсутність стержня.
Я намагаюсь допомогти кожній жінці, яка переступає поріг салону, усвідомити свою особливу розкіш – природної краси тіла та обличчя. Кожна жінка має свою родзинку і має пишатися цим!
З першого дня роботи я відразу обрала свій шлях безін’єкційної, неінвазивної косметології і жодного разу не пожалкувала.
Анна Куриленко, актриса, співачка, поетеса:
Краса – це внутрішній світ людини, який так чи інакше проявляється зовні. І тут не лише про зовнішність: як відомо, вона буває оманливою.
Особисто для мене краса – це гармонія людини з природнім ресурсом. Коли людина береже і підтримує дане їй природою, а саме – здоров’я, як фізичне, так і психологічне.
Краса – це розум у поєднанні з жіночністю. Краса – це власний стиль, який підкреслює твою індивідуальність. Широка тканина особистого розвитку, якою можна зігріти не лише себе, а й світ, який тобі дорогий!
Вікторія Гуро, психологиня:
Владислав Бедринець, журналіст:
Над поняттям «краса» билися вже стільки філософів, і кожен з них давав стальки трактувань, що, боюсь, нічого нового я вже не придумаю. Скажу лише, що для мене особисто краса – це значить відповідність. Не гармонія. Бо то ще одне слово, яке потім довго доведеться тлумачити. Красивим може бути і волохатий задок джмелика і броньований лоб танка, якщо вони відповідають своєму призначенню.
Якщо говорити про роботу журналіста, то тут краса потрібна постійно. Саме в тому значенні, про яке говорив вище. Якщо ти спілкуватимешся з сільською бабусею тими замудрими лексемами, які наштовхали в твою голову у вузі, то нічого толкового з того не вийде. Хочеш бути для такої людини зрозумілим – переходь на її мову. Разом з тим ти повинен завжди, навіть спілкуючись із закованим в кайданки вбивцею, дотримуватися норм тієї професії, яку ти представляєш, її еталонам і її красі. Бо краса це ще й любов. Не секрет, що ті, кого ми любимо, здаються нам красивими. Якщо журналіст любить людей, в його текстах, записах, відеосюжетах вони будуть красивими, бо він просто не може показати це інакше, ніж бачить сам.
Олеся Безпалова
