У Черкасах попрощалися із трьома загиблими військовими, які захищали Україну. В останню путь провели Сергія Мокринського, Василя Пилипенка та Артема Мурая. Про це інформує міський голова Черкас Анатолій Бондаренко.
Сергію Мокринському було 35 років. Він навчався у школі №29 у Черкасах. Потім у технікумі отримав спеціальність техніка-технолога машинобудування. Працював різноробочим.
У березні 2023 року був призваний на захист Батьківщини. Служив навідником десантно-штурмового відділення батальйону морської піхоти. Сергій Миколайович героїчно загинув під час захисту України на Донеччині.
Солдату Артему Мураю назавжди залишиться 30 років. Він навчався у школі №29, потім – у Шполянській школі-інтернаті. Закінчив Корсунь-Шевченківський професійний ліцей і отримав кваліфікацію тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва.
Працював трактористом, вантажником, машиністом у ДП «Черкаситорф» в смт. Ірдинь Черкаського району. Останнє місце роботи – ПП «ДОРСТРОЙ», де Артем Мурай працював асфальтоукладальником доріг.
Як справжній патріот, Артем Олегович не зміг стояти осторонь, коли росія напала на Україну. Був учасником АТО. На початку 2023 року знову став до лав захисників України, хоча й був обмежено придатний до військової служби. Проходив військову службу на посаді водія-електрика взводу радіорозвідки.
Життя Артема Мурая трагічно обірвалося на Харківщині внаслідок вибухової травми.
Солдат Василь Пилипенко народився у Казахстані, у м.Уральськ. Там закінчив школу, Уральський будівельний технікум і здобув кваліфікацію техніка-будівельника. Працював водієм і на місцевому приладобудівному заводі.
У 1997 році переїхав на постійне місце проживання до України у Черкаси. Тут закінчив Черкаський «Інститут управління», став бакалавром із права.
Потім Василь Михайлович працював юрисконсультом у різних установах і організаціях, у тому числі в “Ощадбанку”. Згодом був переведений на посаду заступника начальника відділу реструктуризації заборгованості та стягнення.
У лютому 2023 року був призваний по мобілізації та проходив військову службу на посаді навідника зенітно-артилерійського відділення роти вогневої підтримки.
На жаль, відважний воїн загинув, повертаючись із бойового завдання внаслідок російського обстрілу з протитанкового ракетного комплексу. Василю Пилипенку було 48 років.
