Розвиток економіки та збільшення обсягів споживання різноманітних товарів неодмінно спричиняють накопичення сміття. Його потрібно десь зберігати (а це великі земельні площі й небезпека для довкілля) або ж переробляти й виготовляти нові речі. Питання повторного використання сміття поставало майже в усіх країнах ЄС. Одним з показових прикладів є Швеція. Там захоронюють лише 1-4% усіх твердих побутових відходів. Понад 96% спрямовують на перевиробництво чи утилізують в інший спосіб. Україна нині на початку цього шляху. Тут правильно утилізують лише 5% відходів. Але поступово самі люди усвідомлюють: сміття потрібно сортувати, а не бездумно викидати.
Сортуй сміття змалку
Одне з найбільших сміттєзвалищ в Україні розташоване біля села Стадниця на Вінниччині. Можливо, саме тому місцеві жителі вирішили власноруч змінити екологічну ситуацію в регіоні. Тутешня загальноосвітня школа запустила проект "Зелена школа": встановили спеціальні баки для всіх видів відходів, навчають дітей правильно поводитися зі сміттям – сортувати вдома й приносити до школи. Відтак його продають на переробку. Зацікавити школярів брати участь в акції було просто: на отримані від продажу сортованого сміття кошти планують втілити в життя мрію дітей.
"Щороку зі школи випускається 9-й клас, відбуваються урочистості. Але апаратуру ми змушені просити в місцевого будинку культури, а це довго і незручно. Хотілося б мати свою", – пояснює президент учнівського самоврядування школи Марія Степанець. Активно допомагають сортувати сміття й дорослі. Школярі надихають їх своїм прикладом.
"Діти розповідають сусідам, як сортувати відходи, про те, що вони їх заберуть для школи. Ви знаєте, чимало людей відгукнулися. Сьогодні зранку машинами сміття привозили. Якщо ми зможемо здійснити дитячу мрію, це буде найкращим результатом нашої акції", – каже директор школи Тетяна Черниш.
Як це працює
Підприємства Вінниччини готові купувати відходи для вторинної переробки, але тільки сортовані. Мало того, попит такий високий, що раніше мусили купувати сировину за кордоном. Зі сміття виготовляють нові товари або сировину. Приміром, з макулатури – серветки і туалетний папір, з пластикових пляшок – синтепон, утеплювач для одягу. Бізнес вигідний, переконують підприємці. Переробники готові самі приїздити і забирати сміття. Акція в Стадницькій школі вже зацікавила кілька компаній.
"Кілограм макулатури коштує 3-3,5 гривні. Відповідно за тонну можна отримати до 3,5 тисяч. Одна школа може зібрати стільки досить швидко. Пластик – дорожчий. За кілограм дають 4-5 гривень, за пляшки з білого пластику – 6 гривень", – розповідає засновник підприємства з утилізації вторинної сировини "Подільська Січ" Володимир Воловодюк.
Як усе починалося
Проект "Зелена школа" в Стадниці діє з вересня 2017-го. Навчальний заклад – один з п’яти, що беруть у ньому участь. А починалося все з ініціативи Лариси Степанець 6 років тому. Нині вонакоординує екологічні проекти в громадській організації "Наше Поділля", опікується школами, влаштовує тренінги та майстер-класи для учнів. Тоді ж була вчителем біології в сусідньому селі Стрижавка. Ларису турбувала екологічна ситуація на рідній Вінниччині, зокрема проблема зі сміттям. Вона почала міркувати, що можна зробити, щоб бодай частково зменшити кількість відходів. Звернулася до європейського досвіду. Виявилося, відходи можна не лише безпечно утилізувати, ай заробляти на них, навіть в Україні. Втілити проект Лариса вирішила на базі своєї школи, щоб змалку привчати учнів до правильного поводження зі сміттям.
"В Інтернеті дізналася, що є підприємства, які збирають вторинну сировину. Вони б залюбки купили її, якби хтось посортував. Із цією ідеєю я прийшла до школи, розповіла керівництву, а керівництво – схвалило", – згадує Лариса Степанець.
Щоб отримати гроші на придбання найпотрібнішого – спеціальних контейнерів для різних видів сміття, подали документи на європейський грант. Зацікавити учнів було просто – діти давно мріяли про тенісний стіл, щоб грати під час перерв та після уроків. Перша акція з сортування сміття в Стрижавській школі була така успішна, що коштів вистачило одразу на два тенісні столи.
Завдяки акції за 6 років у школі з’явилися нові меблі та дошка в екологічному кабінеті, електрична м’ясорубка в їдальні, інструменти для уроків праці, а тенісні столи тепер є на кожному поверсі. Відповідає за такі придбання оргкомітет, що складається з батьків. Купують лише те, що просять учні.
"Ініціатори ідей – завжди діти. Вони на зборах інколи подають такі ідеї, які б дорослим і на думку не спали. В свою чергу ми намагаємося виконувати їхні бажання, щоб життя в школі ставало кращим, веселішим", – каже голова організаційного комітету школи Юлія Кушта.
Найактивніших учасників акції заохочують цінними призами та грамотами. "Кожну дитину, що бере участь в акції, нагороджують. Хто зібрав найбільше, отримує грамоту і приз. Хто менше –байдуже скільки, навіть півкілограма пластику, отримують подякуі заохочувальний приз. Це може бути олівчик, маркер, ластик", – пояснює вчитель школи Людмила Мазай.
Приклад школи в Стрижанівці надихнув інші навчальні заклади. Нині такі проекти працюють і в 5 школах інших сіл. Ще кілька зацікавилися програмою.
Утім, сортують сміття в Стрижавці не лише школярі. В такий спосіб у селі збирають кошти на потреби вояків АТО. Ще в 2014-му тут зібралася ініціативна група жінок. Вони плетуть маскувальні сітки, а разом з ними надсилають на Схід чай, печиво, інші дрібнички, які купують на гроші від сортування сміття.
Сміття зникло з вулиць
До проекту "Зелена школа" деякі села мали чималі проблеми з вивезенням сміття. Баків бракувало, а то й зовсім не було. Тепер люди залюбки сортують відходи й привозять їх до чистих, охайних контейнерів біля шкіл. Попри те, що в Стадниці проект діє лише кілька місяців, вулиці стали значно чистішими.
"У нас дуже гарне село. Воно красиве, зелене. Неприємно, коли пластик під ногами валяється, а тепер його помітно менше",– радіє жителька Стадниці Марія Токарєва.
Налагодити процес сортування сміття можна в будь-якій школі України, переконують ініціатори проекту. Сподіваються, що до їхньої програми активно долучатимуться й інші навчальні заклади. Новачкам обіцяють допомогу.
"Для початку потрібні контейнери, щоб діти сортували сміття, а решту ми маємо і можемо поділитися. Ми розробили цікаві тренінги, уроки, маємо інформаційні матеріали, знаємо як організувати це в громаді, як зацікавити людей", – пояснює Лариса Степанець.
За словами ініціаторів проекту, крім чистоти у рідних селах, він згуртував сусідів. Тепер вони разом роблять спільну справу.
"Звичайно, насамперед цей проект про екологію, але він і про демократію теж. Завдяки тому, що людей об’єднує ідея, навколо сортування сміття будується щось більше. Будуються людські стосунки, так званий людський капітал, який так цінують у Європі й на формування якого спрямовано чимало програм. Завдяки сортуванню діють такі місцеві ініціативи як батьківський комітет, учнівське самоврядування, жителі вулиці. Разом люди можуть досягати більшого",– стверджує голова громадської організації "Наше Поділля" Юрій Степанець.
Закон "Про відходи"
1 січня 2018 року набули чинності нові положення Закону "Про відходи". Це означає, що Україна мусить сортувати сміття, як це роблять у більшості країн Євросоюзу. Є в документі й пункт про заборону захоронення неперероблених відходів. Можливо цей закон не запрацює на повну силу вже на початку року, не скрізь встигнуть підготувати інфраструктуру для правильного сортування, переробки та утилізації сміття. Але приклад Стрижавки, Стадниці та інших сіл, що підтримали проект "Зелена школа", наочно демонструє: українці готові змінювати звички, дбати про довкілля, свій дім і майбутнє дітей. Завзяття, з яким до проекту долучилася молодь, свідчить: наступні покоління підтримуватимуть вектор європейських цінностей.
Матеріал підготовлено в рамках проекту "Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа", що втілюється польським Фондом міжнародної солідарності у співпраці з українськими громадськими організаціями "Інтерньюз-Україна" та "Товариство Лева". Проект реалізується за кошти Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), а також за кошти Програми "Підтримка демократії", що у свою чергу фінансується з Програми польського співробітництва задля розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща.
