Чехія, Угорщина, Німеччина, Італія, Франція, Швейцарія та Норвегія – понад двадцять країн відвідав черкащанин Сергій Криниця, полюючи на неймовірні краєвиди. А за світлини з України його вже другий рік поспіль відзначає Вікіпедія. Про пригоди з камерою та підкорені вершини з фотографом спілкувався сайт vikka.ua.
"Відзнімали з товаришами Доломіти – гірський масив у Східних Альпах на північному сході Італії. А на четвертий день уже ніхто не хотів іти, бо вирушати на точку зйомки треба було ще до сходу сонця. Попри темряву і мряку, пішов сам. Не знаю, що то було, можливо, якесь чуття, але, піднявшись на точку зйомки, мені відкрилися гори, схожі на зуби дракона. Вже побачивши фото, товариші пошкодували, що полінилися і не пішли зі мною", – пригадує свої пригоди Сергій Криниця.
Починаючи зі шкільного віку, уже понад 20 років камера є невід’ємною складовою життя черкащанина.
"Почалося все у класі сьомому, коли мені дозволили знімати на стару камеру діда. Її у нашій сім’ї берегли як реліквію. Перші світлини були зроблені у черкаському зоопарку. В обласний центр зі Звенигородки я приїхав спеціально. Тоді ж спробував проявляти плівку, працювати при червоному ліхтарі. Щось вийшло, мені сподобалося і відтоді почав фотографувати. Знімав друзів і все, що бачив навколо", – пригадує фотограф.
Зацікавившись подорожами і зокрема походами в гори, пейзажна фотографія невдовзі стала його основним напрямком. Сьогодні черкащанин побував уже в 20 країнах Європи.
"Робота пейзажистів відрізняється від зйомки у приміщенні тим, що студійники самі собі господарі – ставлять світло як їм треба і коли треба. Нам простіше, що не треба знати, як ставити світло, але треба самим його чекати. Звичайно, видатні пейзажисти виїжджають на точку, ставлять палатку і можуть там жити місяцями, чекаючи потрібного світла. У моїй практиці поки що такого не було, але кілька днів витратити доводилося", – зазначає черкащанин.
Однією з вершин, які змусили себе чекати, була гора Матергорн, що у Пеннінських Альпах. Прославила цю вершину кіностудія "Paramount", взявши її зображення собі на логотип.
"Щоб піднятися на саму вершину, треба бути альпіністом, але є цікаві точки знизу, де відкривається неймовірний вид на саму гору і озера у підніжжі, однак туди теж треба підніматися близько трьох годин. Першого разу піднявшись, ми з товаришем познімали усе, а от гора постійно була закрита хмарами. Тож наступного дня знову туди повернулися і цього разу результат навіть перевершив очікування", – розповідає черкащанин.
Проте не всі поїздки видаються таким вдалими. Фотограф констатує: з погодою далеко не завжди щастить, тож треба працювати з тим, що маєш.
"Був у Норвегії років п’ять тому. Давно мріяв туди потрапити. Із п’яти днів, що там пробув, тільки першого і останнього вдалося познімати, коли світило сонце. В усі інші дні стояла мряка та ішов дощ. І ти порівнюєш із картинками, на які надивився в Інтернеті, бачиш похмурі сірі хмари і враження абсолютно інші. Тому не варто багато очікувати, а просто треба ловити кайф від того, що маєш", – зауважує черкащанин.
Найбільше світлин у фотографа, звісно ж, із України. У Карпатах черкащанин зробив знакове для себе фото.
"Це був навіть не досить високий хребет у Сколівських Бескидах. Тоді був один із моментів, коли просто пощастило. Їхали в гори у дощ: усе сіре та мокре. А піднявшись вище хмар, побачили сонце. І в якийсь момент я озирнувся, і ці хмари почали перевалювати через хребет. Запам’яталося і фото, і сам момент, коли розумієш, що не треба падати духом і засмучуватися через дощ, адже вгорі може бути сонячно", – зазначає Сергій Криниця.
Саме за світлини з України фотографа вже другий рік поспіль відзначає Вікіпедія у своєму фотоконкурсі.
"Торік дістав перемогу одразу у двох номінаціях. У категорії "Найкраще фото в Україні" відзначили мою світлину із зимовою Кам’янець-Подільською фортецею. Також переміг у номінації "За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток" за понад чотири тисячі світлин", – розповідає черкащанин.
Цьогоріч у фотоконкурсі "Вікі любить Землю" світлина Сергія Криниці із порогами Південного Бугу увійшла до десятки найкращих. Яке саме місце він посів, дізнаємося вже наступного місяця.
Роботи черкащанина презентують нашу країну і за кордоном. Так, до Дня Незалежності України наша діаспора відкрила у Польщі тематичну виставку, експонатами якої були роботи і черкащанина. Були світлини Сергія Криниці на експозиціях і за океаном, у Бразилії.
"Виставки і відзнаки – це, звісно, приємно та надихає. Але я не роблю з цього великого діла, адже фотографую у першу чергу для себе", – зізнається фотограф.
У планах черкащанина ще чимало непідкорених вершин. Це, зокрема, гори у Патагонії, Новій Зеландії та Ісландії.
Як повідомляв сайт vikka.ua, черкащани милуються світлинами справжньої осені.
