На війну 21-річний молодший лейтенант з Черкас Сергій Шовковий потрапив одразу після закінчення львівської військової академії. 21 червня він відсвяткував випускний, а 23 липня вже командував взводом у складі першої танкової бригади під Луганськом, ідеться в сюжеті ТСН.
Сергій розповідає: другого серпня позиції, на яких перебував його підрозділ, зазнали мінометного обстрілу з боку проросійських терористів.
Про те, що бойовики так близько до українських позицій, ніхто навіть не здогадувався, розповідає лейтенант. Терористи підійшли вночі. Через брак приладів нічного бачення українці цього не відстежили. Викликати підкріплення не було можливості, бойовики глушили зв'язок.
Шовковий розповідає: вийшов з бліндажа, щоб викликати вогонь артилерії, аж раптом за три метри від нього вибухнув снаряд.
– Контузія. Я нічого не чую, я дивлюся на себе, а у мене рука в зворотну сторону. Я на коліні сиджу ,намагаюся відповзти на лівій руці. Ліва рука ще більше вигнулась, – розповідає Сергій.
Пораненому військовому наклали жгут на ногу і довезли до найближчого шпиталю, звідти вертольотом до Харкова, далі літаком до Києва. Весь цей час боєць був притомний. Він втратив майже два з половиною літри крові. За словами Сергія, лікарі позаочі між собою його вже поховали. Але він вижив. Втім ліву ногу врятувати не вдалося.
Крім ампутованої ноги, у Сергія роздроблені кістки лівої руки, численні осколкові поранення правої ноги, паху і черевної порожнини. В животі у хлопця й досі осколки від міни. Бійця мучать сильні фантомні болі.
За словами Сергія, від смерті його врятував бронежилет. Сам він намагається триматися. Підтримують батьки та друзі. Лейтенант Шовковий мріє продовжити службу в армії.
Далі на Сергія чекає тривала реабілітація і дороге протезування. Грошей на сучасний протез у родини Шовкових немає.
Реквізити для допомоги:
Приват Банк 5211 5379 0169 2231
Шовковий Сергій Сергійович.
