Уманчанин Віктор Романов залишився без сім’ї, квартири та роботи. Став безхатченком. Проте у свої 55 років йому вдалося розпочати життя спочатку: побороти алкоголізм, знайти роботу та житло в реабілітаційному центрі, що в селі Дмитрушки, пише "Вечірня Умань".
"Так, як це зазвичай буває" – слова, які найчастіше повторює Віктор Романов. Про своє життя 55-річний чоловік розповідає як про звичну історію, що трапляється з усіма.
Все почалося зі смерті матері. Тоді Віктору було п’ятнадцять. З того моменту його життя пішло шкереберть.
"На моїх руках залишився молодший брат. В нас не було більше рідних. Тому виживати і піклуватися про нас доводилося мені, – розповідає Віктор. – Я закінчив профтехучилище та влаштувався на роботу".
Психологічний тягар спричинив іншу біду – хлопець почав шукати втіхи в алкоголі. З часом втратив квартиру.
"Мені було морально дуже важко, і я почав пити. Витрачав на алкоголь всі свої кошти. У 2002 році вирішив продати трикімнатну квартиру. Думав купити меншу, – продовжує 55-річний чоловік. – Проте мені це не вдалося. Коли мені віддали гроші за квартиру, я виходив із під’їзду. Невідомі стукнули мене по голові і все відібрали. Міліція злочинців так і не знайшла. А я став безхатченком".
Чоловік спочатку жив у друзів, знайомих. Потім знайшов своє кохання. Разом із жінкою мешкав у неї вдома. Здавалося, життя налагоджується. Проте під час жахливої пожежі він знову все втратив. Його кохана згоріла разом з помешканням. Віктора вдалося врятувати.
Саме тоді чоловік вирішив звернутися до Управління соціального захисту населення Уманської міської ради.
"Мене поселили у реабілітаційний центр, що в селі Дмитрушки. Тут і став працювати охоронцем. Також підробляв, де можна було, – продовжує Віктор. – Вирішив покінчити із алкогольною залежністю. І ось вже 4 роки не п’ю".
Згодом Віктор важко захворів. В нього виявили грижу, лікування якої потребувала чималих коштів. Але із цієї ситуації знайшовся вихід. Йому допоміг місцевий підприємець. Чоловіку зробили важку операцію та вилікували ще низку хвороб, які були виявлені під час обстеження.
Сьогодні чоловік почуває себе добре як ніколи. В свої 55 років він розпочинає життя з початку. Після пережитого горя каже, що головне – не упускати руки та вірити в краще.