Гуляючи Черкасами, знайомими чи новими для себе місцями рідного міста, ви ходите по історії. Інколи це можна робити свідомо. Для цього не треба залучати історичні книжки, архіви, бабусині легенди чи Вікіпедію. Найцікавіше вже зібрали за вас.
Безкоштовні екскурсії Черкасами – такий подарок містянам підготували волонтери за покликом, а по життю студенти факультету туристичного бізнесу Черкаського національного університету. На рахунку ентузіастів 10 екскурсій. З них по одній проводилися англійською та німецькою мовами. Ще одна відбулася на велосипедах.
Ідея народилася від помноження любові знавців туризму до своєї професії на цікавість до історії рідного міста. Раніше нічого подібного в Черкасах не було. Туристичні агенції таких послуг не надають, діляться ентузіасти.
Останню історичну прогулянку містом для охочих проводить третьокурсниця ЧНУ ім. Б. Хмельницького Юлія Самойленко. Дівчина одразу перепрошує за скасування попередньої екскурсії. Пояснює: довелось перенести через те, що рідня повезла молодого гіда копати картоплю. Група з розумінням киває: діло святе. Актуальне. Картопля-фест! Картопля понад усе! Історія зачекати може, а цей артефакт ні. Жартуємо, розпочинаємо.
Вирушаємо від обласного художнього музею. Робимо крюк через палац одружень. Потім до театру ляльок. Йдемо повз школу №17, дитячу художню школу імені Данила Нарбута і прямо по Хрещатику до музею "Кобзаря", а звідти до скверу Богдана Хмельницького.
Юля зупиняється майже біля кожної будівлі, розповідає, показує старі гравюри та фотографії, доповнюючи давнішні історії сучасними фактами.
Так, Черкаський палац одружень, який, до речі, входить до п`ятірки найкращих палаців України, не тільки прикрашає місто, а і є джерелом гарної енергетики. Це підтверджують навіть екстрасенси. Вони пояснюють гарну ауру місця тим, що під час церемоній молодята проходять особливе коло по будинку та виходять з палацу не через ті двері, крізь які заходили. Найстаріші та стовідсотково автентичні двері на Хрещатику – на вході до Черкаської художньої школи ім. Данила Нарбута. Тож учні школи, приходячи на заняття, доторкаються до історії в прямому сенсі слова.
"Коли будували ТРЦ Хрещатик-сіті, знайшли останки поселення черняхівської культури та навіть старовинне ритуальне поховання. У центрі лежала жінка, по кутах люди, а недалеко від них людина, яку за ознаками ідентифікували як гермафродита", – розповідає Юля. На жаль, до ґрунтовних археологічних розкопок та досліджень діло так і не дійшло. "На місцях, де метр вглиб і лопата натикається на історію, стоїть тепер торговельний центр, зростають новобудови", – зазначає екскурсовод.
При цьому дівчина, що спілкувалась з істориками та очевидцями, може навіть вказати на будівлі, під якими покоїться давнина.
Щодо оглядного історичного минулого міста, то його на нашому маршруті вдосталь. Старовинний готель, який ледве порятували від руйнації. Місця, які відвідували Шевченко та Шаляпін. Будинок з рушниками на фасаді. Домівка купця, в якій влаштували перший черкаський сінематограф. До речі, перше кіно для дорослих крутили саме там. Порівняно з сучасним порно, то була легка еротика. А не так далеко від популярного кінотеатру був розташований старовинний дім розпусти. Почувши такі подробиці, настрій нашої групи із зацікавленого стає веселим. До того ж на вулиці швидко стемніло.
"Запрошую вас до першої нічної екскурсії Черкасами", – жартує наш гід і влучно розповідає магічну історію булгаковського походження. Випадок стався нещодавно і пов`язаний з однією черкаською трагедією. В це можна повірити, а можна списати на звичайний збіг обставин. Якщо вірити, вечір набуває особливого присмаку.
Історія купця Лисака зі всіма його хоромами, один з яких він відбудовував навпіл з місцевим чиновником, дуже нагадує жагу до захоплення кращих місць під особняки нашими можновладцями. Часи ідуть, а люди не змінюються. Було б непогано, щоб і сучасні палаци наших депутатів та багатіїв стали колись навчальними закладами, музеями та готелями.
Ми закінчуємо далеко затемна: задоволені, збагачені, зацікавлені. Передостання історія Юлі про походження пагорбу Слави і про те, як черкаські архітектори обдурили владу.
Останній кадр: стоїмо над Дніпром, куди і понурюються погляди слухачів, наче в пошуках контурів затопленої Атлантиди. Наша група під враженням від історії про затоплені під водою села, що пройшла і крізь сім`ю нашого екскурсовода.
Прощаючись із Юлею, ми перепитуємо, коли наступні екскурси по місту. У мріях дівчини – проведення повноцінної нічної екскурсії Черкасами, екскурсії на кладовищі, де поховані видатні черкащани, а також поїздка із групою до Буків. Та це в далеких планах, а по графіку у гідів екскурсія для першокурсників, що відбудеться у другий день осені.
Розходимося, що називається, на перехресті історії, поспішаючи створювати кожен свою. При цьому обіцяємо собі, що обов`язково повторимо цю пригоду.
Галина Кобзар, vikka.ua
