У селі Медведівка на Чигиринщині Скіфська Правобережна археологічна експедиція досліджує три кургани, два з яких уже розкопали, інеформує “Суспільне. Черкаси”.
Серед знахідок — рештки зброї та прикрас — як людських, так і для тварин, антична амфора та кістки тих, кому належали поховання, розповів Суспільному керівник експедиції Олександр Могилов.
Розорані “елітні” кургани
На мальовничих Холодноярських схилах, у найвищій точці на місцевості, видніються старовинні кургани. Цим насипам дві з половиною тисячі років, розповів Олександр Могилов. Перед тим, як виїхати на розкопки, зазвичай археологи вивчають дані про пам’ятки, пояснив науковець. Дізналися й історію цих курганів:
“Вони були позначені ще на дореволюційних картах. Найвищий курган називається Максимова могила. Мабуть, у пам’ять про Максима Залізняка. Хоча ми розуміємо, що ці кургани значно раніші”, — розповів він.
Дослідник пояснив, чому вже не перший рік обирають для розкопок саме ці місця:
“Наша країна багатюща різними старожитностями і Черкащина — одне з місць, де їх особливо багато. Але навіть на тлі Черкащини вирізняється саме Холодноярський регіон, у центрі якого розташовані Мотронинське городище і могильник. Місце, яке ми обрали, було населене різними племенами. Звісно, там, де люди мешкали, там вони і ховали своїх небіжчиків”.
Кургани, які нині, досліджують, додав він, можна вважати “елітними”:
“Це не прості кургани, а «елітні». Вони значною мірою вже зорані. Масштаби могильних ям, які мають до трьох-чотирьох метрів у ширину та довжину і до двох у глибину, свідчать про те, що тут були поховані представники місцевої верхівки. На це вказують і окремі знахідки”.
У найвищому кургані, який має висоту близько чотирьох метрів, попередньо, похований вождь племені, додав Олександр Могилов.
Склеп знаної родини та поховання воїна
Один із курганів, які досліджувала експедиція, мав насип заввишки із пів метра.
“У минулому це могли бути і півтора, і два метри. Ми виявили давню, доволі масивну поховальну конструкцію, у центрі якої розташована могила. Її ми визначили за іншим кольором ґрунту. Вона значних розмірів — три з половиною на чотири з половиною метри, глибиною близько двох метрів. Судячи з усього, це склеп якоїсь непересічної людини того часу. Після пограбування вцілів кістяк дитини, але по знайдених кістках ми знаємо, що тут були поховані й дорослі. Їм клали якусь їжу у потойбічний світ та інші речі”.
Що змогли знайти в курганах такого рівня, приблизно розуміли ще перед розкопками, розповів Олександр Могилов:
“У курганах таких розмірів могли бути достатньо представницькі речі. Але, на жаль, як і в наші часи, так і в давні, вони піддавалися нещадному грабуванню”.
Попри те, що цей комплекс був розграбований, все ж вдалося знайти деякі представницькі знахідки:
“Знайшли бляху у звіриному стилі, намисто, фрагменти ліпних горщиків. Якщо ми б мали можливість побачити як саме було здійснене поховання, то речей би було, звичайно, безліч — тут могли бути і коштовності, і предмети вузди, і озброєння. З давніх часів жага до наживи підштовхувала людей на розграбування, тому часто такі кургани грабували ще сучасники. Ходили легенди, значно перебільшені, що в могилах золото, тому їх розкрадали десятки разів. З інвентаря нечасто щось може вціліти, але для нас і те, що вдається знайти, надзвичайно цінне”.
Попри все, вдалося дещо знайти — близько сотні артефактів, серед яких рештки скелетів людей, частини кераміки, прикрас та зброї:
“Одна із найбільш презентабельних знахідок — вуздечна бляха у вигляді голови лося. Вона відлита із бронзи, виконана у скіфському звіриному стилі. Кінь із такими колоритними прикрасами виглядав надзвичайно ефектно”.
Інше поховання, яке дослідили — це поховання воїна, додав науковець:
“Зберігся фрагмент втулки списа. Це ознака того, що у кургані був похований воїн. Він був похований у лускатому панцирі, про що свідчить знайдена луска”.
Серед знахідок експедиції — і рештки античної амфори:
“Вона, на відміну від місцевої кераміки, зроблена на гончарному колі. Привезли її, можливо, з вином. Везли за дві тисячі кілометрів — зі Стародавньої Греції. Місцеве населення, яке судячи з усього залюбки вживало грецькі продукти, цю амфору, відправивши тризну по небіжчику, розбило на периферії кургану. Античні знахідки для нас особливо цікаві, бо вони дозволяють точно датувати кожну поховальну камеру. Ми знайшли лише верхню частину амфори, нижня не збереглась, можливо, її розбили в іншому місці”.
З аудиторії — в поле з лопатою
На базі експедиції діє польова археологічна школа. До розкопок залучили студентів криворізького та черкаського університетів.
“Вони не лише вчаться на практиці методиці досліджень, а й слухають курс спеціалізованих лекцій, які спрямовані на те, щоб навчити їх безпосередньо копати пам’ятки. Бо теорія в аудиторії — це одне, а коли ти береш лопату — це дещо інше, для цього потрібні спеціальні знання”, — пояснив Олександр Могилов.
У землі знаходять рештки скелетів представників племен, що жили на цих територіях, пояснила студентка Криворізького педагогічного інституту Вікторія Іоненко. Спочатку цікавилась історією, динозаврами, а після 2014 року почали поглиблено вивчати історію всією родиною, що і повпливало на вибір фаху, розповіла вона.
Нині закінчила другий курс і разом з одногрупниками долучилась до археологічної школи.
Розповіла, що знайдені кістки сортують:
“Спочатку дивимося, де їх знайшли. Наприклад, є кістки, знайдені в самому похованні. Також ми знайшли грабіжницький прохід, з якого окремо відбираємо кістки вже в інший пакет. Усі вони підписані, щоб було зрозуміло, що це за місцевість і що це за знахідка. Треба робити все дуже обережно, бо вони можуть бути дуже крихкими і практично сиплються в руках. Наприклад, деревина, якій дві тисячі років”.
Для Вікторії ця експедиція перша:
“Їхала з переживаннями, думала чи знайдемо щось, чи ні, але насправді це дуже цікаво. Професори нам допомагають. Наприклад, на моїй спеціальності не вивчають антропологію, а вони підказують, як визначити, кому належали кістки. З кісток, які я збирала в пакет, можу сказати, що це скоріше за все була жінка, бо там специфічна форма тазової кістки”.
Кургани є частиною культурної спадщини і мають значення для розуміння історії та розвитку регіону, вважає студент Владислав Скалкович:
“Кожна знахідка накладається на іншу. Першою нашою знахідкою була амфора і це вже було враження, але подальші знахідки доповнили картину і ми вже можемо зробити певні висновки”.
На цій ділянці Чигиринщини археологічних досліджень ще не було, розповів доктор історичних наук Сергій Скорий. З його слів, знайдені старожитності вказують на поховання кочовиків:
“У Скіфську добу тут мешкали землероби, а також кочівники, які прийшли сюди. Саме на цій ділянці археологічних досліджень раніше не було. Ми знаємо багато чого про ту добу, але ж будь-яка нова пам’ятка дає нову інформацію. Поховальні пам’ятки своєрідні, але вивчаючи їх, ми можемо казати про соціальний рівень населення, про те, які тут були поховані люди, їхні етнічні особливості. Ці розкопки працюють на реальну історію України. Для того, щоб розуміти майбутнє треба дуже добре знати, що було раніше”.
Усі речі, які знаходять під час археологічних досліджень, передають до фондів Національного історико-культурного заповідника “Чигирин”, пояснив Олександр Могилов. Археологічна експедиція триватиме до 15 липня, опісля територію вирівняють та рекультивують.
“Також ми плануємо дослідження на території Мотронинського городища. Всесвітньовідомої пам’ятки. Запрошую волонтерів долучатися до нашої роботи. Для цього можна звертатися безпосередньо до мене“.
