Світлини Анатолія Штоки бачив чи не кожен черкащанин у соцмережах та на сторінках місцевих видань. Правда, знають автора робіт під "позивним" Мандрівник.
Попри неабияку популярність його пейзажів, митцем себе чоловік не вважає, швидше аматором, що закоханий у фотосправу. Привідкрив фотограф завісу своєї творчої лабораторїі сайту vikka.ua.
Свої світлини Анатолій підписує просто: Mandrivnic. Прізвище ніколи не вказує. Зізнається: популярності ніколи не шукав.
"Така вже в мене натура. Я б на знімках навіть адресу блогу не ставив, якби їх так безбожно не цупили люди, які навіть не вважають за потрібне підписати джерело фото. Так що водяний знак на світлині більше для справедливості, аніж для реклами. Хоча й він не захищає від крадіжки світлин", – зізнається фотограф.
З фотоапаратом Анатолій уже майже сорок років. Робити світлини почав ще у школі, з того часу удосконалює майстерність.
"Фотоапарат вперше взяв до рук дуже давно. Здається, ще в першому класі. До рук мені тоді потрапила батьківська "Смена-6". До речі, саме батькові маю завдячувати тим, що фотосправа стала значною частиною мого життя. Назавжди запам'яталось, як він навчав мене заряджати та проявляти фотоплівку, а після того в темній кімнаті при світлі червоного ліхтаря ми разом друкували світлини", – пригадує Мандрівник.
Сьогодні чоловік найбільше полюбляє знімати під час подорожей. Пейзаж, зізнається, для нього – головне.
"Красу, яку побачив сам, хочеться показати іншим. Талантом малювати природа мене не наділила, тож фотозйомка стала єдиним способом зафіксувати красу української природи. Люблю знімати природні ландшафти, ріки, каньйони, водоспади, квіти, нічний міський пейзаж. Звичайно, про подорож можна ще й розповісти, що я і роблю іноді на сторінках свого блогу, але світлини – це головне.
Знімаючи природу, треба бути готовим і до екстремальних температурних показників і до примхливої погоди.
"Через сильний холод найбільш запам'яталася фотозйомка паморозі на Чаїному острові біля Черкас. Тоді був непоганий вісімнадцятиградусний мороз, який ще й підсилився добрячим вітром. Ні мене, ні акумулятора камери надовго не вистачило. Правда, тоді вдалося отримати світлини, які, як прийнято зараз говорити, підірвали інтернет", – згадує фотограф.
Улюблених світлин, як і більшість митців, фотограф у своєму доробку не виділяє. Всі вони для нього однаково важливі, як спогади про мандрівки, з кожною пов’язана певна історія.
"Є світлина, яку зняв, коли вже втратив надію на успіх. Навесні фотополював на лебедів у селі Деньги на Золотоніщині. Як виявилось, всі нормальні фотографи приїздять туди знімати пернатих зрання, деякі навіть займають позиції з вечора. Я ж прилиндав до водойми щось біля десятої дня.
Поки я знімав, а насправді більше милувався шикарними пейзажами, лебеді, яким, очевидно, набридло тісне спілкування з фотографами-човнярами, різко здійнялися в повітря. Я вже був готовий помахати їм рукою, як вони, зробивши коло над дальньою частиною водойми, взяли напрямок в мій бік! Як я за лічені секунди змінив об’єктив та перевів камеру в інший режим, досі пояснити не можу. Звісно, щось взівав, але пару знімків таки зробити вдалося", – пригадує Mandrivnic.
Без внутрішнього чуття вдалий кадр не зловиш, потрібна інтуїція, яка часом дуже виручає", – переконаний фотограф.
"Існує чимало схем композиції знімка, які дають змогу недосвідченому фотографу правильно побудувати знімок. Багато з них мені відомі, але, чесно кажучи, я майже ніколи ними не користуюсь і завжди будую кадр інтуїтивно. Часто навіть зумисно порушую правила композиції. Колись знімок вдається, іноді ні. Звичайно, для досягнення мети треба ще й добре оперувати камерою, розуміти технічний аспект зйомки, вміти задати камері необхідні для зйомки параметри", – розповідає Анатолій.
Бути фотографом – це постійна робота над собою, постійне навчання та обмін досвідом.
"Я дуже люблю роздивлятися знімки відомих фотомитців. І не лише пейзажистів. Розглядаючи їх, ніби самовдосконалюєшся, розвиваєшся. Ставиш собі нові цілі. Може, завдяки цьому перегляду в мене сформувалося певне "бачення" кадру. І, може, тому мені і вдається інтуїтивно "побачити" майбутній знімок. У всякому разі, фотографам-початківцям радив би побільше переглядати хороших фотознімків.
У планах Mandrivnicа ще не одна локація українська та зарубіжна. Головне – озброїтися "дальнозорою" технікою.
"Хотів би відвідати Грузію. Служив там, то бачив ті красоти: гори, водоспади, каньйони, старовинні монастирі, печери, ущелини… Жаль, тоді "цифри" не було! Хотілося б познімати і хижих птахів (орла, сокола), коней чи оленів у дикій природі. Але для такої справи потрібна серйозна оптика", – додає фотограф.
Як повідомляв сайт vikka.ua, черкащанин удома вирощує екзотичні фрукти.
