Уже два місяці точиться боротьба за збереження діяльності Черкаської продовольчої компанії. 7 травня Черкаси облетіла новина про затримання на в’їзді до міста групи молодиків у камуфляжі. Згодом з’ясувалось, що вони прямували "встановити порядок" на ЧПК. На такі дії оперативно відреагував народний депутат України від Черкас Олег Петренко. Він заявив: "Місто – вільне від тітушок" і взяв питання збереження підприємства під особистий контроль. Однак уже 17 червня наліт тітушок на ЧПК повторився. Цього разу – із кийками та цепами. Щоправда на такі дії оперативно відреагувала міліція, взявши ЧПК під охорону і запросивши молодиків для встановлення осіб у райвідділок. Про те, яка нині ситуація на підприємстві ЧПК, розповів vikka.ua помічник Олега Петренка, юрист Валерій Макеєв.
– Пане Валерію, Ваша позиція щодо ситуації на ЧПК із самого початку є жорсткою. Ви одразу назвали дії молодиків "рейдерством". Чи є справді підстави так вважати?
– Рейдерство – це ганебне явище нашого сьогодення, яке, на жаль, знайшло своє гидке місце у нашому суспільстві, попри виклики Революції Гідності та буремні події на Сході України. Рейдерство – це монстр, який приховує своє ганебне обличчя під маскою начебто правомірних дій, які по своїй природі не є такими. Адже ПРАВО – це насамперед справедливість на папері. Рейдери завжди мають якісь псевдоправові папери, якими вони намагаються ввести в оману суспільство стосовно правомірності та реальності своїх намірів.
– Що саме в паперах "рейдерів" ви вважаєте сумнівним?
– Як не дивно, папери рейдерів були надзвичайно слабкі. Наприклад, і після першого, і після другого наскоку рейдерів (17 червня 2015 року), агресори заявляли, мовляв, організатором їхніх дій підписано угоди із найкращими у світі охоронцями – "тітушками" – які, як з’ясувалось,прибули з багатої на військову звитягу Житомирщини. Шкода, що реалізовувати свій "вишкіл" хлопці вирішили не на фронтах АТО, а при захопленні вітчизняного підприємства, яке постачає продукти харчування захисникам України… Керівництво діями здійснював так званий "представник" – довірена особа арбітражного керуючого. Та законодавством не передбачено передання арбітражним керуючим своїх повноважень будь-кому. У відповідності до ст. 100 Закону "Про банкрутство", у арбітражного керуючого може бути помічник (а ніяк не представник), який може допомагати арбітражному керуючому у його діяльності, але ніяк не заміщати його, представляти його інтереси. Арбітражний керуючий має персоніфіковану правоздатність.
– Досить складні визначення…
– Дуже просте порівняння: посвідчення водія (яке англійською має визначення як ліцензія на керування) ви не можете передати будь-кому. Особа, якій ви "передасте" свою "ліцензію на управління", не матиме права здійснювати управління (авто) на підставі вашого посвідчення.
– Тобто укладання будь-яких угод представником за довіреністю арбітражної керуючої у справі по банкрутство було сумнівним?
– Так. Це маленький штрих правового нігілізму рейдерів. Та їх десятки. Банкрутство – це "окрема планета" у нашій життєдіяльності, яка існує за власними правилами. Про геометрію Лобачевського чули? ТАМ – паралельні прямі перетинаються, а ми звикли до іншого…
– Який результат розгляду справи в суді?
– З суду все і почалося.
Спочатку Господарський суд Черкаської області 30 квітня 2015 року, за доволі сумнівним поданням арбітражної керуючої, ухвалив постанову про відкриття ліквідаційної процедури щодо Черкаської продовольчої компанії. Тобто виробничий процес зупиняється, трудовий колектив звільняється, майно розпродається…
– Можливо, таке рішення є справедливим?
– Переконаний, що ні. І несправедливо, і незаконно. Щодо справедливості – то ви самі бачите – усі магазини із торгівельною маркою ЧПК працюють. Те, що підприємство потрапило у скрутне становище, це насамперед провина нашого недолугого урядування. На це вказують реальні папери підприємства: скасування ліцензії підприємства на зовнішньоекономічну діяльність за часів Януковича призвело до втрат підприємства у розмірі понад 1 млрд 300 млн грн.
– Чим це підтверджується?
– Перевірками Державної податкової інспекції, висновком Торгівельно-промислової палати, численними перевірками правоохоронців.
– Тобто, на вашу думку, саме цей форс-мажор призвів до погіршення платоспроможності?
– Так. Підприємство – надзвичайно потужне. Одне із найбільших в Україні у галузі м'ясопереробки. Його виробничих потужностей вистачило б, щоб переробити усі запаси м'яса в України за три тижні. Звичайно, позбавлення підприємства можливості переробляти імпортну сировину – це і політика, і конкуренція… Новітня історія України знає немало прикладів, коли "завалювали" підприємство конкурента навіть без наміру будь-що поновлювати: просто щоб "розчистити" шлях економічного зростання конкурента.
Але це й втрати для держави… Підприємство за часів незалежної України сплатило близько 2 млрд грн податків та зборів. Сьогодні, навіть у не найкращі часи, на підприємстві працює понад півтисячі осіб. Офіційно сплачується зарплата, а значить – здійснюються надходження до бюджету.
– Добре, щодо черкаського суду зрозуміло. Опісля була апеляція. На що звернув увагу суд, ухвалюючи Постанову про скасування Постанови Господарського суду Черкаської області щодо ліквідації підприємства?
– Звичайно, лірики судові рішення не містять. У діяльності арбітражної керуючої були суттєві процедурні порушення, які призвели до порушення прав кредиторів у судовому процесі. Як наслідок: проведені неправоздатні збори кредиторів, на яких обрано нелегітимний комітет кредиторів. І далі: нелегітимний комітет кредиторів ухвалив неправомірне рішення щодо ліквідації боржника. Втім судове рішення важко переповісти, краще процитувати.
– Що далі буде із підприємством ЧПК далі? Ваш прогноз?..
– До "добре" ще дуже далеко. Не берусь прогнозувати, що буде через рік. Підприємство виграло час на життєдіяльність. Є надія на появу інвестора. Та гроші люблять тишу: якщо підприємство буде спокійно працювати та виконувати план санації – є мотивована надія на появу потужного інвестора.
– А в іншому випадку?
В іншому випадку не виграє ніхто. Ліквідаційна вартість підприємства в десятки разів нижча, аніж продаж бізнесу, вартість для залучення інвесторів.
– У чому тоді зацікавленість рейдерів?
Логіка дуже проста: "Сторож отримує ВСЕ!". Той хто керує процесом ліквідації, продажем активів, заробляє в рази більше навіть від заставних кредиторів, права яких мали б бути належним чином забезпеченими заставою (зокрема – іпотекою) майна.
– До речі, повертаючись до теми тітушок. Відомо, скільки вони отримували за свою роботу?
– Послуги варягів суттєві: денний заробіток перевищує місячний заробіток працівників ЧПК. І ці видатки рейдер зажди планує якось покрити. Під час останнього "наскоку тітушок", крім класичного "биття-псування" обладнання, комп’ютерної техніки, тітушки вдалися до новації: вдерлися до побутових холодильників, в яких працівники тримали свої "тормозки на нічну зміну" і… пожерли все…
Звісно, ганебна ситуація. Можливо, у чомусь можна було б бути і ліберальним, та тільки не з таким неподобством…
– Повертаючись до теми правомірності дій тітушок: чи досліджувались правочини, на підставі яких вони намагались пояснити правомірність своїх дій?
– Практично – немає що "досліджувати на предмет легітимності". Що взагалі цікаво, тікаючи, "рейдери" залишили так і не заповнені "формуляри" т. з. трудових договорів щодо охорони підприємства "на пред’явника". І що взагалі унікально: вони ж залишили повний список осіб, які завітали до "Черкас" із дружнім "Житомирським привітом"…
– Яким є реагування міліції на події навколо ЧПК?
– І в першому, і в другому випадках нападу тітушок міліція спрацювала добре: не допустила кровопролиття (що було доволі ймовірно), знайшла способи ведення перемовин, ідентифікувала всіх правопорушників. Відкрито кілька кримінальних проваджень.
– Нардеп Олег Петренко нещодавно заявив про свій намір звернутися до військового комісара Житомирської області щодо "мобілізації" тітушок…
– Так. Це цікава інновація. Тітушки – це наші громадяни( яких, у тому числі, дякуючи їхній же неохайності із втратою власного списку – переліку "житомирських тітушок", повністю ідентифіковано), які (так вже сталося) вирішили реалізовувати свою фізичну вправність трохи не там, де це було б корисно для держави. Псувати життя хлопцям кримінальними справами, "підозрами", слідчими діями, мабуть, не найкращий шлях для їхнього суспільного становлення. В зоні АТО є доволі багато міць для належної реалізації молодої енергії. Вишкіл і тіла, і душі…
– Що ви зараз очікуєте у "справі ЧПК"?
– Проведення повторних перших зборів кредиторів. Узгодження та запровадження санації – поновлення платоспроможності підприємства. Безперечно, є агресивний супротивник таким планам – "Альфа-Банк". Напевно, буде оскарження постанови Апеляційного суду у касаційній інстанції.
– І який ваш прогноз?
– Жодних прогнозів. Те, що постанова суду апеляційної інстанції майже бездоганна – для мене реальність, яка не підлягає оскарженню. Та все ж судова система, м’яко кажучи, далека від ідеального стану. І вона також проходить тестування суспільства. Маю надію, що у нашому випадку вона витримає тиск "спокус часу" і у касаційній інстанції.
